Ударимо автопробігом по літературі
Наші писуни знову займаються чим завгодно, тільки б не писати (бо не вміють, а вчитися не хочуть). 23 квітня на Подолі стартував уже третій щорічний автопробіг на честь Дня книги. Цього року "темою" літпробігу було скасування ПДВ для книговидання.
І прийшли "відомі" письменники: всюдисущі Капранови, Пантюк, Лазуткін та іже з ними. Це та категорія, у якої багато досягнень і мало творів.
Правду за всіх сказав irvanets (респект!): "Письменнику те ПДВ в принципі не страшно - йому просто потрібно творити та писати добрі книжки. А для видавців це страшно - вони теж хочуть собі копійку заробити..."
Зате інші мололи таке, що на голову не налазить: "ПДВ - це страшно і для письменника, тому що його менше видаватимуть. Книжка - це не першочерговий продукт продажу, тим паче поезія. А я б хотів, щоби рядками моїх ліричних інтимних віршів українські політики нашіптували перед сном побажання своїм дружинам…" (Дмитро Лазуткін).
Поки Дмитро Лазуткін буде ваяти шедевральні рядки "така вся якась... без презервативу" (кстаті, закінчення А), поти його креативи нікого, крім таких же маргіналів, цікавити не будуть - хоч з ПДВ, хоч з ПЧД, хоч із ЗППП.
Втім, публіка відреагувала на автопробіг адекватно - забила тотально.
А потім, у далекому майбутньому прийде до цієї публіки контрольно-ревізійне управління на чолі з Аполоном Мусагетом, і спитає:
- Тааріщ, мукументики гляньте: ліра, 2 шт (получено, підпис), Пегас, 10 год/рік (получено, 2006-2009, підписи), муза, 3 год/місяць (оприходовано, підписи). А же твори?
- Так я теє, Аполон Зевсович, то в Гідропарку купаюся, то на автопробізі катаюся...
- По статті "Розтрата таланту" підеш! І наказаніє просте: ігнор як прижиттєвий, так і посмертний.
Закинути оцих сопліїв у ХІХ століття з цензурою і творчими відрядженнями на Кос-Арал, і хай там квакають про ПДВ...
І прийшли "відомі" письменники: всюдисущі Капранови, Пантюк, Лазуткін та іже з ними. Це та категорія, у якої багато досягнень і мало творів.
Правду за всіх сказав irvanets (респект!): "Письменнику те ПДВ в принципі не страшно - йому просто потрібно творити та писати добрі книжки. А для видавців це страшно - вони теж хочуть собі копійку заробити..."
Зате інші мололи таке, що на голову не налазить: "ПДВ - це страшно і для письменника, тому що його менше видаватимуть. Книжка - це не першочерговий продукт продажу, тим паче поезія. А я б хотів, щоби рядками моїх ліричних інтимних віршів українські політики нашіптували перед сном побажання своїм дружинам…" (Дмитро Лазуткін).
Поки Дмитро Лазуткін буде ваяти шедевральні рядки "така вся якась... без презервативу" (кстаті, закінчення А), поти його креативи нікого, крім таких же маргіналів, цікавити не будуть - хоч з ПДВ, хоч з ПЧД, хоч із ЗППП.
Втім, публіка відреагувала на автопробіг адекватно - забила тотально.
А потім, у далекому майбутньому прийде до цієї публіки контрольно-ревізійне управління на чолі з Аполоном Мусагетом, і спитає:
- Тааріщ, мукументики гляньте: ліра, 2 шт (получено, підпис), Пегас, 10 год/рік (получено, 2006-2009, підписи), муза, 3 год/місяць (оприходовано, підписи). А же твори?
- Так я теє, Аполон Зевсович, то в Гідропарку купаюся, то на автопробізі катаюся...
- По статті "Розтрата таланту" підеш! І наказаніє просте: ігнор як прижиттєвий, так і посмертний.
Закинути оцих сопліїв у ХІХ століття з цензурою і творчими відрядженнями на Кос-Арал, і хай там квакають про ПДВ...