Зимові Горгани (запізнілий звіт про похід)
Планований і пройдений маршрут: (Франківськ) - с. Осмолода - хр. Софера - хр. Матагів - хр. Ігровище - пер. Боревка - хр. Сивуля - пл. Рущина - пл. Негрова - пл. Боярин - Бистриця - (Франківськ)
План-максимум: +Тавпіширка.
План-мінімум: Ігровець - Боревка - Осмолода.
Тривалість: 4 дні (19-22.12.2009)
Кількість учасників: 2, Тарас і Сашко (влітку на маршруті я був)
Зимовий похід по Горганах був третім зимовим походом нашої міні-групи (до цього були Східні Бескиди та Боржава).
На користь Горган була маркованість маршруту і його «незатоптаність». Небезпеки - відаленість масиву, відсутність мобільного зв’язку, рельєф.
Спорядження і обладнання:
Групове:
• намет Terra Plato Alu 2,
• газовий пальник Covea 3 квт + баллон 500 г.,
• саморобна кухня,
• сокирка 400 г.,
• компас у кожного
• мапа 500-ка «Горгани пд-сх частина», куплена влітку в Худяка
• фотоапарат із запасом батарейок,
• термометр
Особисте:
• карімати норвезькі військові (12 мм),
• сідачки,
• спальники: кокон Terra Pharaon 300 (t ex ~ -12), ковдра приблизно такого ж рівня
• лижні палиці,
• налобні ліхтарі,
• термоси по 0,75 л.
Одяг:
• лижні комбінезони,
• лижні куртки,
• лижні окуляри
• флісові кофти 200-ки,
• додатковий утеплювач - жилет-пуховка / светр.
• флісові шапки-рукавиці-шарфи,
• в’язані фантомаски
• рукавиці-верхонки з непромокальної тканини,
• саморобні бахіли кордура+обрізана калоша,
• взуття: у мене черевики Adventuridge (замша + мембрана), у напарника - 3-сезонні трекінгові черевики.
• білизна: у напарника - термобілизна, я у звичайній (натільна + тільняшка і спідні штани).
• в’язані шерстяні шкарпетки наніч, напівшерстяні - вдень
Зауваги: в прицнипі, все було опробуване в минулих походах, викликали побоювання 3-сезонні трекінгові черевики, але сподівалися на бахіли. Бахіли та рукавиці-верхонки робили самі, і дуже ними задоволені.
За розрахунками, одяг витримував температуру до -25 без вітру, -15 з вітром. Приблизно так і було.
Харчування:
Крупи швидкого приготування (гречка, пластівці) - 50 г на один прийом на особу
М’ясні вишкварки в смальці - 600 г
Згущенка
Бульйонні кубики
Ковбаса с/к - 30 г/прийом/особа
Сир - 50 г /прийом/особа
Консерви рибні в маслі - 6 банок.
Згущенка - 1 пакет
Хлібці - 200 г
Сухарі - 400 г
Сухофрукти (курага, фініки, родзинки) - 500 г
Цукерки, печиво, вафлі - 300 г
Горілка для розтирання - 200 г
Коньячно-горілчана суміш для мотивації - 500 г.
Спеції.
Режим харчування:
Ранок: каша на молоці з сухофруктами + бутерброд + чай з солодким
День: бульйон з кубика + консерва + бутерброд + чай з солодким
Вечір: каша + консерва + бутерброд + чай з солодким
Кишенькове харчування: сухофрукти, чай
В термосі постійно несли гарячу воду і чай.
Харчування було достатнім. Лишилися консерви - у третій день не було повноцінного обіду, а на вечері не осилили)))
Щоденник походу (час округлено, інколи - на око)
День 1. Практично не зимовий.
До Осмолоди доїхали на таксі, 250 грн.
11.00. Внизу снігу немає, хмарно, температура -5. Ідеальний початок для сходження - ідемо в комбезах і спідньому.
12.00. Різкий підйом на Соферу дається нелегко, організм відмовляєтсья швидко перестроюватися, але налаштовується. Дуже допомагає маркування маршруту. Видимість порядка 5 км.
Снігу мало!
13.00. Починаючи з 700 метрів з’являється наморозь на листі та землі. Стає холодніше, відчувається вітер. Одягаємо утеплення.
14.30. На рівній частині Софери влаштовуємо обід, одягнувшись по максимуму. За 30 хв встигли підмерзнути.
16.00. Пройшли Соферу, ідемо по Матагові. Т ~ -7, під ногами - 2 см сніжної маси, ідемо без бахіл, настрій чудовий
16.30. Доходимо до колиби на Матагові (1407 м), стаємо на ніч.
20.00. Т ~ -9, всередині - +5.
Колиба на карті не позначена, знаходиться в чудовому стані, є запас дров і продуктів, чисто, пічка працює. Поставили намет, розпалили пічку, поїли, трохи причастилися.
Колиба зовні
Колиба всередині
Якась добра душа лишила в колибі яблука. З коньяком пішли на ура. Дуже порадували наколоті дрова - у нас не та сокира і кількість людей, щоб колоти нарізані колоди. Втрати в дровах компенсували залишеними продуктами (банка згущенки, банка консерви, цукерки тощо).
По колибі розставили свічки, з налобниками - нормальний рівень освітлення. Максимальний комфорт)))
Зранку Т ~ -7 надворі, ~ 0 всередині. Ніч була на диво теплою, спали в розстебнутих спальниках.
День 2. Йожики в тумані
6.00 - побудка, туалет, сніданок, прибирання колиби, розминка
7.20 - світало, вийшли. Т ~ -7, хмари, легкий сніг, видимість погана (в лісі важко оцінити).
10.00. Підійшли до Ігровища. Видимість погана, інколи з’являються просвіти. Допомагає маркування, проте на відкритих ділянках його занесло снігом. Глибина снігу на стежці - 10 см. Вперше одягаємо бахіли і вражені їх зручністю - не сковзко, гарно сидять, «взули і забули».
~ 12.00. Ігровець (1804 м). Т ~ -10, вітер незначний, видимість погана - до 500 м. В принципі, непогана погода, тільки краєвидів немає)
Ігровець. Видимість ніяка
Снігова пустеля Ігровця
Траверсували Високу, побродили по Ігровищу, ідемо далі по стежці на правому траверсі майже біля гребеня.
Весь Ігровець переритий шанцями та брустверами, в них можна заховатися від вітру, відпочити (якщо не замело снігом).
~ 12.30. Ідемо на Боревку. Схил схожий на спуск з Петроса до Говерли, трохи легший.
~ 13.30. Пройшли перевал, за ним на стоянці стали на обід. Холодно, піддуває вітер, вода у пляшці замерзла, у термосах - тепла. Поповнили запаси води, пообідали, за 20 хв замерзли - ідемо швидко. Т ~ -10, сніг - 15 см, хмари. В цьому місці є мобільний зв’язок Київстара, 2-3 палки. Поповнили запаси води у джерелі.
Загалом погода сприятлива, за винятком поганої видимості. Але в лісі і так красиво. Ноги не мерзнуть, ідемо в комберах + утеплення. На голову снігу майже не попадає.
~ 14.30. Роздоріжжя перед г.Боревка. Момент істини - далі проблемно з ночівлею, але зупинятися не хочемо. Ідемо. Пійдом на Боревку дається нелегко.
~ 15.10. г.Боревка. Трохи розвиднілося, побачили Лопушну. Постало питання подальшого руху (2 годни короткого світлового дня не хочеться втрачати). Але фізичні кондиції такі, що стаємо на шматочку лісу відразу за Боревкою (1550 м). Снігу стає все більше, зустрічаються замети.
~ 16.30. Розкладаємо намет на шарі лапника. Розвели вогнище, готується вечеря. Надворі холодно, одягаємо усе, що є. Швидко темніє, вечеряємо уже з налобниками.
Романтичне вогнище
18.30. Найпротивніше взимку - довгі вечори. В спальнику не холодно, в наметі Т ~ -2, спати комфортно. Проти конденсату накидали речей поверх спальника.
Намет під г.Боревкою
Ніч пройшла безпроблемно. Зранку в наметі помірна кількість льоду на стінках і конденсату на шмотках, черевики в бахілах практично сухі.
День 3. Прийшла жопа
6.00 - побудка, туалет, сніданок, збираємо намет, розминка.
7.20 - світало, вийшли. Т ~ -9, хмари, легкий сніг, видимість отвратна - до 300 метрів. Сніговий покрив - 30 см.
Йти стає важче - сніг. Фірн ще не скрізь достатньо міцний, зверху багато розсипчатого снігу.
Допомагають лижні палиці та бахіли. Маркування парктично не видно - все в снігу (2 рази були на роздоріжжі, плуталися). Дуже неприємно іти по горгах - камені засипало снігом, ноги раз за разом потрапляють в проміжки.
Далі стає гірше. Літні стежки на схилах занесло снігом, іти небезпечно. Гребінь гострий і з заметом. Доводиться іти, вибираючи середину. Маркерів не видно.
10.00. Проходимо г.Лопушну (1694) по правому траверсу і серйозно блудимо. Видимість - 200 метрів (снігова каша). Розвідка по місцю результатів не дала. По карті-компасу не можемо знайти прив’язку на місцевості. Врешті, на хвилину показалася вершина, взяли курс.
Через 10 хв. нова проблема - жереп. Він прочищений лише на стежці, яку благополучно загубили. Знову розвідка. Знайшли.
Всього на Лопушній провели біля години. На горі багато укріплень, зустрічаються нитки колючого дроту. Особливо роздивлятися не було ні часу, ні бажання.
~ 12.00. Підійшли до Сивулі. Погода псується: Т ~ -15, дрібний сніг, сильний вітер прямо в обличчя. Видимість майже нульова - до 50 метрів. Снігу приблизно по коліно, місцями більше.
Починаємо штурм Сивулі. Дуже важко - снігу багато, він дуже розсипчатий аж до каміння. Думаю, від снігоступів (а паче кішок) користі не було б.
Іти доводиться по гострому гребеню, з обох боків - різкі схили. Місцями гребінь зарослий жерепом. Найгірше - це прориватися через жереп висотою до метра, в снігу. Виснажилися вкрай.
Вітер в пику, одягаємо фантомаски. Обличчю приємніше, але видимість огидна, затуляє. Замотуюся шарфом, троплю.
~ 13.00. Перед самою Сивулею з’являється можливість зайти на невітряну сторону. 10 хвилин відпочиваємо, і продовжуємо штурм.
На піку - величезні каменюки, деякі «живі». Ноги постійно потрапляють в дірки, ідемо обережно.
~ 13.30. Взяли В.Сивулю! (1836). Т ~ -15, вітер сильний, сніг припинився, але видимості - до 100 м.
За вершиною знаходимо безвітряну точку, ставимо пальник. Через 10 хвилин: гарячий чай, шоколад, курага. За 15 хвилин змерзли
Чай на Сивулі
~ 14.00. Ідемо на Малу Сивулю (1818), беремо сходу - схил простий. Видимості немає, починаємо спуск на пл.Бистру.
Холоднішає. На висоті 1600 з’являється видимість, видно полонини Бистру-Рущину - на душі легше.
~ 15.00. На лінії лісу губимо маркер, пошуки результату не дали. Ідем по азимуту (причепитися на місцевості вдалося приблизно).
Суворий пейзаж
Ідемо по лісу, видимість нормальна (на дерева)))), снігу біля 20 см - гірські проблеми скінчилися. Головне - вийти на Бистру-Рущину.
Через жереп
~ 16.20. Виходимо на 100 метрів лівіше Бистрої, там уже є місця для стоянок. Трохи нижче руїн турпритулку стаємо на терасі на ніч. Джерело майже замерзло, але набрати води можна.
17.00. Т ~ -12 і вітер не надихає на посиденьки. Вогнище не кладемо, залазимо в намет, в передбаннику ставимо пальник та готуємо їжу.
Ніч була найхолодніша за увесь похід, але не замерзли. Пальник в передбаннику наробив льоду.
День 4. Назад.
6.00 - побудка, туалет, сніданок, збираємо намет, розминка.
7.20 - світало, вийшли. Т ~ -12, вперше - нормальна видимість, небо майже чисте (закон всесвітнього западла). Сніговий покрив - по коліна.
Головна проблема дня - потрібно пройти порядка 20 км до села Бистриця. Половина шляху - по нормальній дорозі, тому головне - пройти «гірську частину».
На Рущині довго орієнтувалися на роздоріжжі Кругла / Тавпіширка / Гута / Негрова. Вийшли нормально, побігли.
8.30. Ідеться легко, видимість чудова, стежка рівна і широка, маркери видно. Практично біжимо.
9.30. Наприкінці Негрової - повал дерев. Схили круті, тому стовбури смерек і буків, усипані снігом, доводиться перелазити. Півтора кілометри по рівній стежці йшли більше години, страшно замахалися, повністю в снігу.
Вперше нормальний краєвид
11.30. Роздоріжжя на Максимець / Бистрицю. До Максимця ближче, але стежка позначена пунктиром. Боїмося потрапити в ще один лісоповал, тому ідемо на Бистрицю.
12.30. Трохи блудимо на пл.Боярин (розслабилися + зацікавили стаї))). Зайшли до підніжжя г.Окопи, розвернулися.
Спустилися на дорогу, зняли бахіли. Черевики під ними вологі, але не наскрізь.
15.30. Ми в Бистриці, заскакуємо в бусик на Франківськ.
17.00. Франківськ, вечеря, пиво, поїзд)
Висновки:
- гарна матеріальна та фізична підготовка - половина успіху
- бахіли і лижні палиці - обов’язково, альпіністське спорядження не знадобилося б
- спорядження брати по мінімум - сильні фізичні нагрузки і без того
- мати навички орієнтування - сніг може занести все)
- Карпати - чудові)
План-максимум: +Тавпіширка.
План-мінімум: Ігровець - Боревка - Осмолода.
Тривалість: 4 дні (19-22.12.2009)
Кількість учасників: 2, Тарас і Сашко (влітку на маршруті я був)
Зимовий похід по Горганах був третім зимовим походом нашої міні-групи (до цього були Східні Бескиди та Боржава).
На користь Горган була маркованість маршруту і його «незатоптаність». Небезпеки - відаленість масиву, відсутність мобільного зв’язку, рельєф.
Спорядження і обладнання:
Групове:
• намет Terra Plato Alu 2,
• газовий пальник Covea 3 квт + баллон 500 г.,
• саморобна кухня,
• сокирка 400 г.,
• компас у кожного
• мапа 500-ка «Горгани пд-сх частина», куплена влітку в Худяка
• фотоапарат із запасом батарейок,
• термометр
Особисте:
• карімати норвезькі військові (12 мм),
• сідачки,
• спальники: кокон Terra Pharaon 300 (t ex ~ -12), ковдра приблизно такого ж рівня
• лижні палиці,
• налобні ліхтарі,
• термоси по 0,75 л.
Одяг:
• лижні комбінезони,
• лижні куртки,
• лижні окуляри
• флісові кофти 200-ки,
• додатковий утеплювач - жилет-пуховка / светр.
• флісові шапки-рукавиці-шарфи,
• в’язані фантомаски
• рукавиці-верхонки з непромокальної тканини,
• саморобні бахіли кордура+обрізана калоша,
• взуття: у мене черевики Adventuridge (замша + мембрана), у напарника - 3-сезонні трекінгові черевики.
• білизна: у напарника - термобілизна, я у звичайній (натільна + тільняшка і спідні штани).
• в’язані шерстяні шкарпетки наніч, напівшерстяні - вдень
Зауваги: в прицнипі, все було опробуване в минулих походах, викликали побоювання 3-сезонні трекінгові черевики, але сподівалися на бахіли. Бахіли та рукавиці-верхонки робили самі, і дуже ними задоволені.
За розрахунками, одяг витримував температуру до -25 без вітру, -15 з вітром. Приблизно так і було.
Харчування:
Крупи швидкого приготування (гречка, пластівці) - 50 г на один прийом на особу
М’ясні вишкварки в смальці - 600 г
Згущенка
Бульйонні кубики
Ковбаса с/к - 30 г/прийом/особа
Сир - 50 г /прийом/особа
Консерви рибні в маслі - 6 банок.
Згущенка - 1 пакет
Хлібці - 200 г
Сухарі - 400 г
Сухофрукти (курага, фініки, родзинки) - 500 г
Цукерки, печиво, вафлі - 300 г
Горілка для розтирання - 200 г
Коньячно-горілчана суміш для мотивації - 500 г.
Спеції.
Режим харчування:
Ранок: каша на молоці з сухофруктами + бутерброд + чай з солодким
День: бульйон з кубика + консерва + бутерброд + чай з солодким
Вечір: каша + консерва + бутерброд + чай з солодким
Кишенькове харчування: сухофрукти, чай
В термосі постійно несли гарячу воду і чай.
Харчування було достатнім. Лишилися консерви - у третій день не було повноцінного обіду, а на вечері не осилили)))
Щоденник походу (час округлено, інколи - на око)
День 1. Практично не зимовий.
До Осмолоди доїхали на таксі, 250 грн.
11.00. Внизу снігу немає, хмарно, температура -5. Ідеальний початок для сходження - ідемо в комбезах і спідньому.
12.00. Різкий підйом на Соферу дається нелегко, організм відмовляєтсья швидко перестроюватися, але налаштовується. Дуже допомагає маркування маршруту. Видимість порядка 5 км.
Снігу мало!
13.00. Починаючи з 700 метрів з’являється наморозь на листі та землі. Стає холодніше, відчувається вітер. Одягаємо утеплення.
14.30. На рівній частині Софери влаштовуємо обід, одягнувшись по максимуму. За 30 хв встигли підмерзнути.
16.00. Пройшли Соферу, ідемо по Матагові. Т ~ -7, під ногами - 2 см сніжної маси, ідемо без бахіл, настрій чудовий
16.30. Доходимо до колиби на Матагові (1407 м), стаємо на ніч.
20.00. Т ~ -9, всередині - +5.
Колиба на карті не позначена, знаходиться в чудовому стані, є запас дров і продуктів, чисто, пічка працює. Поставили намет, розпалили пічку, поїли, трохи причастилися.
Колиба зовні
Колиба всередині
Якась добра душа лишила в колибі яблука. З коньяком пішли на ура. Дуже порадували наколоті дрова - у нас не та сокира і кількість людей, щоб колоти нарізані колоди. Втрати в дровах компенсували залишеними продуктами (банка згущенки, банка консерви, цукерки тощо).
По колибі розставили свічки, з налобниками - нормальний рівень освітлення. Максимальний комфорт)))
Зранку Т ~ -7 надворі, ~ 0 всередині. Ніч була на диво теплою, спали в розстебнутих спальниках.
День 2. Йожики в тумані
6.00 - побудка, туалет, сніданок, прибирання колиби, розминка
7.20 - світало, вийшли. Т ~ -7, хмари, легкий сніг, видимість погана (в лісі важко оцінити).
10.00. Підійшли до Ігровища. Видимість погана, інколи з’являються просвіти. Допомагає маркування, проте на відкритих ділянках його занесло снігом. Глибина снігу на стежці - 10 см. Вперше одягаємо бахіли і вражені їх зручністю - не сковзко, гарно сидять, «взули і забули».
~ 12.00. Ігровець (1804 м). Т ~ -10, вітер незначний, видимість погана - до 500 м. В принципі, непогана погода, тільки краєвидів немає)
Ігровець. Видимість ніяка
Снігова пустеля Ігровця
Траверсували Високу, побродили по Ігровищу, ідемо далі по стежці на правому траверсі майже біля гребеня.
Весь Ігровець переритий шанцями та брустверами, в них можна заховатися від вітру, відпочити (якщо не замело снігом).
~ 12.30. Ідемо на Боревку. Схил схожий на спуск з Петроса до Говерли, трохи легший.
~ 13.30. Пройшли перевал, за ним на стоянці стали на обід. Холодно, піддуває вітер, вода у пляшці замерзла, у термосах - тепла. Поповнили запаси води, пообідали, за 20 хв замерзли - ідемо швидко. Т ~ -10, сніг - 15 см, хмари. В цьому місці є мобільний зв’язок Київстара, 2-3 палки. Поповнили запаси води у джерелі.
Загалом погода сприятлива, за винятком поганої видимості. Але в лісі і так красиво. Ноги не мерзнуть, ідемо в комберах + утеплення. На голову снігу майже не попадає.
~ 14.30. Роздоріжжя перед г.Боревка. Момент істини - далі проблемно з ночівлею, але зупинятися не хочемо. Ідемо. Пійдом на Боревку дається нелегко.
~ 15.10. г.Боревка. Трохи розвиднілося, побачили Лопушну. Постало питання подальшого руху (2 годни короткого світлового дня не хочеться втрачати). Але фізичні кондиції такі, що стаємо на шматочку лісу відразу за Боревкою (1550 м). Снігу стає все більше, зустрічаються замети.
~ 16.30. Розкладаємо намет на шарі лапника. Розвели вогнище, готується вечеря. Надворі холодно, одягаємо усе, що є. Швидко темніє, вечеряємо уже з налобниками.
Романтичне вогнище
18.30. Найпротивніше взимку - довгі вечори. В спальнику не холодно, в наметі Т ~ -2, спати комфортно. Проти конденсату накидали речей поверх спальника.
Намет під г.Боревкою
Ніч пройшла безпроблемно. Зранку в наметі помірна кількість льоду на стінках і конденсату на шмотках, черевики в бахілах практично сухі.
День 3. Прийшла жопа
6.00 - побудка, туалет, сніданок, збираємо намет, розминка.
7.20 - світало, вийшли. Т ~ -9, хмари, легкий сніг, видимість отвратна - до 300 метрів. Сніговий покрив - 30 см.
Йти стає важче - сніг. Фірн ще не скрізь достатньо міцний, зверху багато розсипчатого снігу.
Допомагають лижні палиці та бахіли. Маркування парктично не видно - все в снігу (2 рази були на роздоріжжі, плуталися). Дуже неприємно іти по горгах - камені засипало снігом, ноги раз за разом потрапляють в проміжки.
Далі стає гірше. Літні стежки на схилах занесло снігом, іти небезпечно. Гребінь гострий і з заметом. Доводиться іти, вибираючи середину. Маркерів не видно.
10.00. Проходимо г.Лопушну (1694) по правому траверсу і серйозно блудимо. Видимість - 200 метрів (снігова каша). Розвідка по місцю результатів не дала. По карті-компасу не можемо знайти прив’язку на місцевості. Врешті, на хвилину показалася вершина, взяли курс.
Через 10 хв. нова проблема - жереп. Він прочищений лише на стежці, яку благополучно загубили. Знову розвідка. Знайшли.
Всього на Лопушній провели біля години. На горі багато укріплень, зустрічаються нитки колючого дроту. Особливо роздивлятися не було ні часу, ні бажання.
~ 12.00. Підійшли до Сивулі. Погода псується: Т ~ -15, дрібний сніг, сильний вітер прямо в обличчя. Видимість майже нульова - до 50 метрів. Снігу приблизно по коліно, місцями більше.
Починаємо штурм Сивулі. Дуже важко - снігу багато, він дуже розсипчатий аж до каміння. Думаю, від снігоступів (а паче кішок) користі не було б.
Іти доводиться по гострому гребеню, з обох боків - різкі схили. Місцями гребінь зарослий жерепом. Найгірше - це прориватися через жереп висотою до метра, в снігу. Виснажилися вкрай.
Вітер в пику, одягаємо фантомаски. Обличчю приємніше, але видимість огидна, затуляє. Замотуюся шарфом, троплю.
~ 13.00. Перед самою Сивулею з’являється можливість зайти на невітряну сторону. 10 хвилин відпочиваємо, і продовжуємо штурм.
На піку - величезні каменюки, деякі «живі». Ноги постійно потрапляють в дірки, ідемо обережно.
~ 13.30. Взяли В.Сивулю! (1836). Т ~ -15, вітер сильний, сніг припинився, але видимості - до 100 м.
За вершиною знаходимо безвітряну точку, ставимо пальник. Через 10 хвилин: гарячий чай, шоколад, курага. За 15 хвилин змерзли
Чай на Сивулі
~ 14.00. Ідемо на Малу Сивулю (1818), беремо сходу - схил простий. Видимості немає, починаємо спуск на пл.Бистру.
Холоднішає. На висоті 1600 з’являється видимість, видно полонини Бистру-Рущину - на душі легше.
~ 15.00. На лінії лісу губимо маркер, пошуки результату не дали. Ідем по азимуту (причепитися на місцевості вдалося приблизно).
Суворий пейзаж
Ідемо по лісу, видимість нормальна (на дерева)))), снігу біля 20 см - гірські проблеми скінчилися. Головне - вийти на Бистру-Рущину.
Через жереп
~ 16.20. Виходимо на 100 метрів лівіше Бистрої, там уже є місця для стоянок. Трохи нижче руїн турпритулку стаємо на терасі на ніч. Джерело майже замерзло, але набрати води можна.
17.00. Т ~ -12 і вітер не надихає на посиденьки. Вогнище не кладемо, залазимо в намет, в передбаннику ставимо пальник та готуємо їжу.
Ніч була найхолодніша за увесь похід, але не замерзли. Пальник в передбаннику наробив льоду.
День 4. Назад.
6.00 - побудка, туалет, сніданок, збираємо намет, розминка.
7.20 - світало, вийшли. Т ~ -12, вперше - нормальна видимість, небо майже чисте (закон всесвітнього западла). Сніговий покрив - по коліна.
Головна проблема дня - потрібно пройти порядка 20 км до села Бистриця. Половина шляху - по нормальній дорозі, тому головне - пройти «гірську частину».
На Рущині довго орієнтувалися на роздоріжжі Кругла / Тавпіширка / Гута / Негрова. Вийшли нормально, побігли.
8.30. Ідеться легко, видимість чудова, стежка рівна і широка, маркери видно. Практично біжимо.
9.30. Наприкінці Негрової - повал дерев. Схили круті, тому стовбури смерек і буків, усипані снігом, доводиться перелазити. Півтора кілометри по рівній стежці йшли більше години, страшно замахалися, повністю в снігу.
Вперше нормальний краєвид
11.30. Роздоріжжя на Максимець / Бистрицю. До Максимця ближче, але стежка позначена пунктиром. Боїмося потрапити в ще один лісоповал, тому ідемо на Бистрицю.
12.30. Трохи блудимо на пл.Боярин (розслабилися + зацікавили стаї))). Зайшли до підніжжя г.Окопи, розвернулися.
Спустилися на дорогу, зняли бахіли. Черевики під ними вологі, але не наскрізь.
15.30. Ми в Бистриці, заскакуємо в бусик на Франківськ.
17.00. Франківськ, вечеря, пиво, поїзд)
Висновки:
- гарна матеріальна та фізична підготовка - половина успіху
- бахіли і лижні палиці - обов’язково, альпіністське спорядження не знадобилося б
- спорядження брати по мінімум - сильні фізичні нагрузки і без того
- мати навички орієнтування - сніг може занести все)
- Карпати - чудові)