(Untitled)
Коли я кажу, що не дивлюсь телевізор - це не зовсім правда: не дивлюсь зумисне, а мимоходом - запросто. Ось так вчора судилося побачити репортаж про рідновірів. Вони збираються на купальські свята й проводять посвяти своїх дітей. Церемонія різниться в залежності від віку й статі дитини. 13-річним хлопчакам доводиться десять днів провести в
( Read more... )
Дуже вдячна тобі за цей допис - він підштовхнув мене до ідеї, я вже її закинула і у доці очки загорілися - спрацювало. :))
Справа в тому, що її у грудні виповниться 12 років. І останній рік-півтора я потихеньку намагаюся залучити її не тільки до обов'язків складання своїх (дуууже різноманітних) речей і елементів хоббі в кімнаті/х (бо після того як її заставлена усім чим займалася - вона частенько переходить у мою, продовжує там щось ще, і не робить з того проблеми :))) ), одягу, відвідування гуртків і роблення уроків.. а і щоб щось могла по господарству зробити. Даю маленькі завдання - сушку розгрузити, вазони полити, пару тарілок помити..
Але 12 років - така сакральна дата!.. і така зручна нагода провести таємничий "обряд посвячення", обряд переходу якоїсь межі.. за якою починається жінка-господиня, жінка-матір, жінка-муза.
Я ще не придумала як його проведу і обставлю, але вже придумала що одним з атрибутів буде подарований саквояжик з тканини на блискавці, в якому будуть вкладені обметані на машинці бавовняні ганчірочки для різних поверхонь меблів, зручні щітки для чищення всякої всячини з ручками, рукавички гумові, набір ниток для ремонту одягу з голками і наперстком (хоча у неї вишивальні є, але то інше), крем і ганчірки для взуття, книжечка рецептів..
Завдяки твоїм словам про психоемоційний вплив "ініціації" на свідомість, коли недавно дивилася фільм про Індію і про те як один гуру збирає хлопчиків з найнижчих каст. вчить їх санскриту і всьому що мають знати найвищі касти, у своєму ашрамі (чим порушує кастові правила), і приходить день посвячення - з урочистими обрядами.. який дає можливість відчути, зробити (у голові) той ПЕРЕХІД.. завдяки накладенню цих двох інформацій, у мене і виникла та ідея - як підштовхнути дівчинку до переходу до праці, відчуття більшої відповідальності.
З точки зору наших предків це вже і пізнувато.. :) бо раніше діти змалку в селі мали свої обов'язки щоденні, і дівчатка вже майже все вміли у такому віці - але ж важливий не процес а кінцевий результат.
Так що ти мені дуже допомогла народити ідею. :) Сподіваюся, вона втілиться і дасть з часом результати. :)
Reply
впевнена, втілення ідеї в твоєму виконанні буде чудовим: час ще є обдумати деталі, але мені здається, ти б і експромтом знайшла потрібні слова. тільки ганчірочки рекомендую з мікрофібри. бачила в Метро в наборі різних кольорів і текстури дуже дешево, близько 20 грн. тому собі і не купила.)
і обов'язково з косметики щось подарувати. так, щоб разом в різноманітті пахощів-кольорів вибирати.
наші давні предки мали коротше життя, от і поспішали все встигнути. тобто наше затяжне дитинство - це розкіш, яку не могли тоді собі дозволити. ми вже є у касті вищих.))
в мене відчуття, що ти все робиш правильно. не лише стосовно цієї теми. я не мислю так розгорнуто, тому мені цікаве все твоє.
Reply
мабуть, сила звички. :)
дякую на добрім слові, і окремо за поради щодо косметики, так!! як це я забула, вже як по всім іпостасям - то по всім, і це потрібно.
Хоча у неї вже і так дещо є, але далеко не все. :))
Reply
Leave a comment