Воспоминания из глубокого детства. К бабушке приходят подружки, сидят, играют в лото. Чтобы не скучно было - песни поют. В силу мелкости возраста репертуар не запомнился, но вот одна, наиболее часто звучавшая... Решил найти. И - нашлось!
Самое интересное - каждая строка повторяется два раза. Так что этот приём более старый, чем могут подумать вспомнившие "Ветер с моря дул..."
Туман яром, туман долиною,
Туман яром, туман долиною.
За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого.
Під тим дубом криниця стояла,
В тій криниці дівка воду брала,
Та й впустила золоте відерце,
Засмутила козакові серце.
"А хто ж мені відерце дістане,
Той зі мною за рушничок стане."
Обізвався козак молоденький,
Обізвався козак молоденький.
“А я твоє відерце дістану,
І з тобою за рушничок стану."
Хай виплива туман долиною,
Якщо доля, заберу дівчину.