Евакуація
00.30, 26 серпня. Збираємо речі і зранку евакуюємось масово в Балтімор.
В Оушен Сіті оголосили обов'язкову евакуацію всього міста на три дні. О 5 вечора місто вимре. Не буде людей, абсолютно всі готелі-ресторани зачинені і всі в панічному очікуванні вітру 160 км/год, триденного проливного дощу і нереальної повіні (через швидкість вітру обіцяють хвилі по 10 метрів). Центральний острів напевно буде непогано затоплений.
Кажуть, останній раз дуже сильний ураган в Оушені був 10 років назад і тоді води всюди було по пояс. І навіть на той момент евакуації в місті не було. Ураган Айрін же ж обіцяє бути набагато потужнішим.
Через довгострокове закриття ресторану сьогодні вночі нам дозволили з'їсти все, що ми зможемо (мега сюрпрайз).
Весь день пройшов у підвішеному стані невизначеності. Спочатку були впевнені, що залишаємось, потім забов'язали евакуюватись, потім кілька українських друзів агітували залишитись з ними, щоб відчути ураган на своїй шкурі.
В результаті, ми вирішили, що ще одна пригода нам не завадить (коли б ми ще зевакуювались, та ще й в Америці?). Вранці їдемо в Convention Center, який забирає всіх J1 студентів і на шкільних автобусах вивозить в Балтімор. З собою дозволили взяти максимум один рюкзак. Мені уявляється, що житимемо ми в якихось школах, спатимемо на матрасах на підлозі і нас ще годуватимуть. В будь-якому разі цікавіше, ніж зачинитися на три дні в домі, повному хазяївських дітей, і чекати, поки велосипеди на першому поверсі вспливуть :)
Три дні американської паніки - пригоди починаються!
Гарної вам погоди!
В Оушен Сіті оголосили обов'язкову евакуацію всього міста на три дні. О 5 вечора місто вимре. Не буде людей, абсолютно всі готелі-ресторани зачинені і всі в панічному очікуванні вітру 160 км/год, триденного проливного дощу і нереальної повіні (через швидкість вітру обіцяють хвилі по 10 метрів). Центральний острів напевно буде непогано затоплений.
Кажуть, останній раз дуже сильний ураган в Оушені був 10 років назад і тоді води всюди було по пояс. І навіть на той момент евакуації в місті не було. Ураган Айрін же ж обіцяє бути набагато потужнішим.
Через довгострокове закриття ресторану сьогодні вночі нам дозволили з'їсти все, що ми зможемо (мега сюрпрайз).
Весь день пройшов у підвішеному стані невизначеності. Спочатку були впевнені, що залишаємось, потім забов'язали евакуюватись, потім кілька українських друзів агітували залишитись з ними, щоб відчути ураган на своїй шкурі.
В результаті, ми вирішили, що ще одна пригода нам не завадить (коли б ми ще зевакуювались, та ще й в Америці?). Вранці їдемо в Convention Center, який забирає всіх J1 студентів і на шкільних автобусах вивозить в Балтімор. З собою дозволили взяти максимум один рюкзак. Мені уявляється, що житимемо ми в якихось школах, спатимемо на матрасах на підлозі і нас ще годуватимуть. В будь-якому разі цікавіше, ніж зачинитися на три дні в домі, повному хазяївських дітей, і чекати, поки велосипеди на першому поверсі вспливуть :)
Три дні американської паніки - пригоди починаються!
Гарної вам погоди!