Фотонариси з життя курортного містечка у несезон
Цих вихідних у черговий раз відвідав Щолкіне. Люблю такі маленькі затишні міста.
Як зазвичай, щоб чогось дістатися залізницею треба провести півдня у дорозі, тоді я у нормальних країнах на це витрачають декілька годин.
Кримський степ.
Вид на Щолкіне та мис Казантип
Потрапивши до міста та трохи перепочивши вирушили на прогулянку. Головна несподіванка міста, в тому що в ньому немає вулиць, а лише номера мікрорайонів та будинків. Тож думав назвати це центральною вулицею, а виявляється що там інших то й немає :)
Головна транспортна розв’язка
Мабуть, кондиціонери актуальні не лише влітку, якщо висить їх реклама.
Тепер нариси закладів у несезон
Зазвичай піццу поєднують з суші, а в Щолкіне з борщем
Мабуть, колись модний заклад, а зараз кіоск з "криком душі"
Для повноти картини
А це мабуть сучасна реінкарнація
Без коментарів
Єдина танцівниця у цей час
Дивлячись на зображення ні за що б не повірив, що там тихо. Але не в цю пору року...
Там, де влітку неможливо знайти місця
Пусті дитячі майданчики
Не зовсім зрозумів у чому прикол волохатого майданчику, але влітку за його відвідування брали гроші
А зараз постійна рубрика "Вивіски"
Все необхідне поруч
Незрозуміло, чому шари треба кидати у кухлі пива, але шарам це навіть подобається
У мене зображення хлопчика асоціюється з падінням на асфальт
Меблі лише за умови замовлення металовироба
Без коментарів
А ось туалет з обличчям
Навіть з двома (мої вибачення за якість)
Фотонариси ліхтарів та дерев :)
А ось поле для щолкінського футболу. Правил не знаю, але ворота стоять під 90 градусів одні до одних
Пепелац переймається долею байкерів
Таке відчуття, що Щолкіне у Харківській області
Ну і, як завжди, трохи стріт-арту. Рівень - неперевершений
Символи регіону
Ілюстрація слів М.В. Гоголя "русского человека нужно уважать только за намерение"
Головна місцева пам’ятка
та пляж у бік мису о сьомій ранку
Пляж декілька годин згодом. Різниця невелика.
БОНУС.
[Купання мене у морі]
Як зазвичай, щоб чогось дістатися залізницею треба провести півдня у дорозі, тоді я у нормальних країнах на це витрачають декілька годин.
Кримський степ.
Вид на Щолкіне та мис Казантип
Потрапивши до міста та трохи перепочивши вирушили на прогулянку. Головна несподіванка міста, в тому що в ньому немає вулиць, а лише номера мікрорайонів та будинків. Тож думав назвати це центральною вулицею, а виявляється що там інших то й немає :)
Головна транспортна розв’язка
Мабуть, кондиціонери актуальні не лише влітку, якщо висить їх реклама.
Тепер нариси закладів у несезон
Зазвичай піццу поєднують з суші, а в Щолкіне з борщем
Мабуть, колись модний заклад, а зараз кіоск з "криком душі"
Для повноти картини
А це мабуть сучасна реінкарнація
Без коментарів
Єдина танцівниця у цей час
Дивлячись на зображення ні за що б не повірив, що там тихо. Але не в цю пору року...
Там, де влітку неможливо знайти місця
Пусті дитячі майданчики
Не зовсім зрозумів у чому прикол волохатого майданчику, але влітку за його відвідування брали гроші
А зараз постійна рубрика "Вивіски"
Все необхідне поруч
Незрозуміло, чому шари треба кидати у кухлі пива, але шарам це навіть подобається
У мене зображення хлопчика асоціюється з падінням на асфальт
Меблі лише за умови замовлення металовироба
Без коментарів
А ось туалет з обличчям
Навіть з двома (мої вибачення за якість)
Фотонариси ліхтарів та дерев :)
А ось поле для щолкінського футболу. Правил не знаю, але ворота стоять під 90 градусів одні до одних
Пепелац переймається долею байкерів
Таке відчуття, що Щолкіне у Харківській області
Ну і, як завжди, трохи стріт-арту. Рівень - неперевершений
Символи регіону
Ілюстрація слів М.В. Гоголя "русского человека нужно уважать только за намерение"
Головна місцева пам’ятка
та пляж у бік мису о сьомій ранку
Пляж декілька годин згодом. Різниця невелика.
БОНУС.
[Купання мене у морі]