Нещодавно знову запропонували відвідати Кручик,звісно погодився. Там нічого суттєво не змінилося, але цього разу цікаво добиралися та гуляли у нових місцях неймовірної краси. Тож, як написав вище,більшою частиною пейзажі.
Змінився розклад електричок у бік Кручика і ми пропустивши свою на Люботин не встигли на дизель, а це був єдиний спосіб дістатися рейками до Кручика. Але ми все одно вирішили їхати і намагалися поїхати автостопом, але не дуже вийшло. Тож маршруткою ми дісталися Вільшан. Де чекаючи маршрутку на Богодухів подивився на місцеву сельраду.
Будівля цікава, але дивує поєднання сторічної архітектури з "маргінальними" фонтаном та парканом.
Також дивним є цей монумент. Де українською мовою пишуть про те, що червона армія щось звільнила.
Ну а Кручика ми дісталися вже біля півночі і побачили такий місяць.
Ввечері наступного дня вирішили відвідати село, якого вже немає на мапі(як кажуть місцеві мешканці) - Миролюбівка. Вирушили туди пішки крізь поля, тож була нагода познімати пейзажі.
А небо та природа тому дуже допомогли :)))
Ну а діставшись Миролюбівки, спочатку відчув шок
а потім - естетичний екстаз :)
Краєвиди біля ставка просто неймовірні
Я просто не міг відірватися від камери
Навіть плаваючи у воді вибігав за камерою :)))
Сліди ще існуючої цивілізації
Пам’ятник навіть виглядає, як новий
Ну а на зворотньому шляху з одного боку повний місяць, а з іншого захід сонця
Цікава споруда :)
Сонце у кульбабці, чи навпаки :)
На небокраї якась будівля =)))
З приводу доріг біля полів змін поки немає :)
Єдине місце яке можна "заруфТити" була водонапірна вежа, тож нагоди не втратив
Зверху краєвиди трохи цікавіші
Як раз настав час подавати місяць :)
Наступного вечора трохи пройшлись центром Кручика. Побачили вже знайомого бузька
Просто моя геометрична параноя
Побачили пам’ятник трактору
та невідому архітектурну форму біля школи
Поверталися, як і минулого разу, на сході сонця, тож знову вранішні пейзажі
Коли розумієш, що їдеш з тиші Кручика до метушні великого міста
Перша та друга подорожі
тут