Вистава-стриптиз... душі
Минулого тижня ne_znaiko надала можливість знову спробувати себе у ролі театрального критика. Цього разу це була музично-поетична вистава "Єсенін" у Будинку актора, режисера Олега Дідика.
У головній ролі - Сергій Івушкин, людина, яка надає музикальний супровід та не дає виставі стати моно - Ігор Шалда. Обидва представляють гурт - YellowdoG.
Як зазначено у прес-релізі "показано десять років життя знаменитого поета та трансформація його особистості, яка відбулася за цей час - від ліричного героя до людини на зламі долі. Що привело до трагічного кінця? Революція, поїздка в США, стосунки з коханими і люблячими жінками, хвороблива пристрасть до алкоголю... Єсенін з цією ношею не впорався."
Для мене ж вистава стала стриптизом. Хоча і головний герой під час вистави поступово оголявся, але моє враження з цим не пов’язане. Для мене це був стриптиз душі людини, яка переймається усім, що коїться навкруги неї, яка за будь-яких умов любить свою країну, яка дуже близько приймає на свій рахунок усе, що відбувається навколо неї.
І, як мені, здалося чим більше він оголяв душу - тим менше розуміння він знаходив у інших людей.
До вистави я знав лише 3 вірші Єсеніна, завдяки пісням на них. "Грубым даётся радость" та "Монолог Хлопуши"(було схоже на то, як його читав В.С. Висоцький) були у виставі, а на третій - "Москва", я чекав :)
Хоча Сергій комплекцією не дуже схожий на іншого Сергія, але він дуже добре вжився у образ та з великою віддачею грає,тому вистава лишила по собі найприємніші враження і бажання почитати класика.
Дякую ne_znaiko за запрошення та massanya за компанію.
У головній ролі - Сергій Івушкин, людина, яка надає музикальний супровід та не дає виставі стати моно - Ігор Шалда. Обидва представляють гурт - YellowdoG.
Як зазначено у прес-релізі "показано десять років життя знаменитого поета та трансформація його особистості, яка відбулася за цей час - від ліричного героя до людини на зламі долі. Що привело до трагічного кінця? Революція, поїздка в США, стосунки з коханими і люблячими жінками, хвороблива пристрасть до алкоголю... Єсенін з цією ношею не впорався."
Для мене ж вистава стала стриптизом. Хоча і головний герой під час вистави поступово оголявся, але моє враження з цим не пов’язане. Для мене це був стриптиз душі людини, яка переймається усім, що коїться навкруги неї, яка за будь-яких умов любить свою країну, яка дуже близько приймає на свій рахунок усе, що відбувається навколо неї.
І, як мені, здалося чим більше він оголяв душу - тим менше розуміння він знаходив у інших людей.
До вистави я знав лише 3 вірші Єсеніна, завдяки пісням на них. "Грубым даётся радость" та "Монолог Хлопуши"(було схоже на то, як його читав В.С. Висоцький) були у виставі, а на третій - "Москва", я чекав :)
Хоча Сергій комплекцією не дуже схожий на іншого Сергія, але він дуже добре вжився у образ та з великою віддачею грає,тому вистава лишила по собі найприємніші враження і бажання почитати класика.
Дякую ne_znaiko за запрошення та massanya за компанію.