Соціальний сталкінг

[antin82]

Є у мені на районі занедбаний дитячий садок. Спочатку там був садок, потім, коли у школі не стало місця для всіх учнів, була початкова школа. А згодом, коли учнів почало не вистачати на школу, його зовсім покинули. На його території завжди полюбляла відпочивати молодь, та ми самі іноді там гуляли. Зараз теж там гуляють підлітки, п’ють усіляку гидоту та розважаються биттям скла у вікнах садка. Але у цьому році у будівлі з’явилися хазяї і там хочуть зробити центр для дітей з аутизмом, та це не зупиняє малоліток і дійшло навіть до того, що вони у п’ятницю влаштували там пожежу.
Я, як людина схильна до сталкінгу, увесь час хотів потрапити, але, коли побачив оголошення на вікнах, мені не стало моральних сил туди лізти. Тож розповідь про пожежу мені допомогла відшукати людей, які там займаються ремонтом, як волонтери і сьогодні я туди потрапив на офіційних засадах. Дві години подихав пилом, допомагаючи прибирати та трохи подивився, що там лишилося з минулих часів.



































Уся ця ситуація з підлітками ставить переді мною мабуть одвічно питання: "Як їм донести, що їх дії заважають корисній справі?". Це звісно локалізуючи ситуацію, глобально питання стоїть: "Навіщо руйнувати те, що згодом ти можеш бути змушений відновлювати?". Розумію, що сам десь був таким самим. Битих вікон на мені немає, але теж шкодив різним чином.