Вінниця
У п'ятницю поїхав до Київа у справах. Так як збирався лишатися на вихідні у столиці, то вирішив, що це добра нагода для туру у якесь містечко, яке ще не відвідане. Вибір зупинився на Вінниці. Але, чомусь не дуже вникаючи в сполучення між містами, обрали потяг, що прибув до Вінниці о пів на третю ночі. Тож подорож містом склалася з 2 етапів - вночі та вдень. Місця відвідували майже ті самі, але були й відхилення. Тож спочатку нічна подорож.
Вінниця зустріла нас ремонтом на платформі залізничного вокзалу. Де як зазвичай вириті необгороджені окопи та дуже мало світла. Буду дуже здивований, якщо там ще хтось не покалічився. Але то було одне з небагатьох поганих вражень.
А ось інше. У Вінниці майже всі перші поверхи будівель, на так званій "червоній ліній", використовуються для торговельних установ тощо. І все це обліплене неймовірною кількістю реклами та вивісок. Але трапляються й цікаві.
Склад взуття на планеті Секонд-хенд
Срісл
Місту дуже не вистачає архітектурно освітлення будівель. Ось мабуть єдина будівля, що має освітлення. Будинок офіцерів.
Літак біля нього.
Ще позитивне враження склало те, що вночі тут є життя. На центральних вулицях всюди горять ліхтарі протягом всієї ночі. О третій ночі бачили маршрутку, що прямувала до вокзалу. Та ще протягом ночі зустріли з дюжину лісапедистів :)
По всьому місту стоять такі ось урни. Малюнки лише відрізняються.
А це вже приклади неосвітлених пам’яток.
Ця ще будується.
А цій вже понад двісті років. Домініканський костьол (нині - Спасо-Преображенський собор). 18 ст. Виявляється його треба було обійти колом. З іншого боку збереглись Мури - стіни фортеці.
Цікаві будівлі з еркерами.
Вітраж костьолу
Біля костьолу є ось такий заклад
Зразок місцевого стріт-арту.
Під час нічної прогулянки завітали до одного з дворів і побачили там хлопців, що бомбили стіну. Хотіли переглянути удень, що вони намалювали, але пошли іншим шляхом.
Ще один будинок з еркером. До речі 2 з цих 3 будинків - власність Укртелекому. Розуміються на архітектури :)
Театр. ім. М. К. Садовського.
Міськрада
Арка входу до ЦПКіВ
Афіша, як у дитиністві
Пруд з лебедями біля арки.
Далі ми зустріли перший трамвай та пішли в той бік звідкіля він приїхав. Шляхом зустрівши наступний поїхали на його кінцеву.
Там була такий офіс та...
музей "Мій край - Поділля", який судячи з дошки є власністю УМВС. О шостій ранку він ще не працював, але навколо нього є багато дивних скульптур.
Олександр Сергійович?
Ось так виглядає весна
А ось так журба
А це Орлик
А ось так виглядає Вінниця о 6 ранку.
А це трамвай, який нас повезе до вокзалу. Бо трохи втомившись вирішили перепочити та з новими силами вирушити оглядати місто у денному світлі.
Прориваючись крізь сон побачив ще кілька дивних речей.
Ось такий каток.
Та ще одну вивіску до колекції
Світлина сонних мандрівників та якогось діда :)
Згодом, вивчивши схему евакуації з вокзалу вирушили у денну подорож.
Вінниця зустріла нас ремонтом на платформі залізничного вокзалу. Де як зазвичай вириті необгороджені окопи та дуже мало світла. Буду дуже здивований, якщо там ще хтось не покалічився. Але то було одне з небагатьох поганих вражень.
А ось інше. У Вінниці майже всі перші поверхи будівель, на так званій "червоній ліній", використовуються для торговельних установ тощо. І все це обліплене неймовірною кількістю реклами та вивісок. Але трапляються й цікаві.
Склад взуття на планеті Секонд-хенд
Срісл
Місту дуже не вистачає архітектурно освітлення будівель. Ось мабуть єдина будівля, що має освітлення. Будинок офіцерів.
Літак біля нього.
Ще позитивне враження склало те, що вночі тут є життя. На центральних вулицях всюди горять ліхтарі протягом всієї ночі. О третій ночі бачили маршрутку, що прямувала до вокзалу. Та ще протягом ночі зустріли з дюжину лісапедистів :)
По всьому місту стоять такі ось урни. Малюнки лише відрізняються.
А це вже приклади неосвітлених пам’яток.
Ця ще будується.
А цій вже понад двісті років. Домініканський костьол (нині - Спасо-Преображенський собор). 18 ст. Виявляється його треба було обійти колом. З іншого боку збереглись Мури - стіни фортеці.
Цікаві будівлі з еркерами.
Вітраж костьолу
Біля костьолу є ось такий заклад
Зразок місцевого стріт-арту.
Під час нічної прогулянки завітали до одного з дворів і побачили там хлопців, що бомбили стіну. Хотіли переглянути удень, що вони намалювали, але пошли іншим шляхом.
Ще один будинок з еркером. До речі 2 з цих 3 будинків - власність Укртелекому. Розуміються на архітектури :)
Театр. ім. М. К. Садовського.
Міськрада
Арка входу до ЦПКіВ
Афіша, як у дитиністві
Пруд з лебедями біля арки.
Далі ми зустріли перший трамвай та пішли в той бік звідкіля він приїхав. Шляхом зустрівши наступний поїхали на його кінцеву.
Там була такий офіс та...
музей "Мій край - Поділля", який судячи з дошки є власністю УМВС. О шостій ранку він ще не працював, але навколо нього є багато дивних скульптур.
Олександр Сергійович?
Ось так виглядає весна
А ось так журба
А це Орлик
А ось так виглядає Вінниця о 6 ранку.
А це трамвай, який нас повезе до вокзалу. Бо трохи втомившись вирішили перепочити та з новими силами вирушити оглядати місто у денному світлі.
Прориваючись крізь сон побачив ще кілька дивних речей.
Ось такий каток.
Та ще одну вивіску до колекції
Світлина сонних мандрівників та якогось діда :)
Згодом, вивчивши схему евакуації з вокзалу вирушили у денну подорож.