Травень. Крим
- Доброго дня! Це Крим, пансіонат «Хвиля»?
- Здравствуйте! Да, это Крым, пансионат «Волна».
- Ой, перепрошую, «Волна». Просто для нас трохи незвично, от і переклала зразу. У вас є вільні місця?
- Да. У нас есть все для комфортного отдыха. Сколько вас приедет человек? Какие именно номера вас интересуют?
- Нас троє дорослих і донька, отже потрібно два номери з усіма зручностями, бажано з виглядом на море.
- У нас как раз свободны два смежных номера с видом на море.
- А пані по-українському розмовляє? Розумієте, у нас донька-школярка, відмінниця, і бабуся - вчителька української мови на пенсії. Отже, мусимо дбати, щоб мала грамотно розмовляла і знаходилась у мовному середовищі.
- Да, ми понімаєм і разговарюєм по-украінскі. У нас єсть для вас 2 свободних номера. Кхм... З виглядом на море.
- Чудово! Нам ще потрібен чайник і праска.
- Праска? Што ето такоє?
- Ну, праска. Якою одяг доводять до ладу, отак вжик-вжик, щоб усе було гарно і рівненько. (Любий, як російською буде «праска»? Утюг? Дякую!) Утюг! Бачте, бабуся - зі старої галицької інтелігенції, не може собі дозволити вийти до сніданку у непрасованій вишиванці.
- Єсть у нас ета... праска.
- І ще. Нам би хотілось на вихідні насолодитись тишею і спокоєм. Чи є росіяни у вашому готелі?
- Не хвилюйтесь, російських туристів немає.
- Чудово! Дитина росте і, як губка, вбирає в себе все навкруг. Отож не хотілося б, щоб мала матюччя чула.
- Да, я вас розумію.
- Можливо до нас ще приєднається брат чоловіка. З Тернополя, з Правого Сектору. Після звитяг йому потрібно відпочити, подихати морським повітрям і витратити деяку суму грошей.
- Гмм...
- А з ним ще, може, й побратими. Всі дуже платоспроможні.
- Та нехай їде хоч уся сотня! Слава Україні!
- Героям слава!
- Здравствуйте! Да, это Крым, пансионат «Волна».
- Ой, перепрошую, «Волна». Просто для нас трохи незвично, от і переклала зразу. У вас є вільні місця?
- Да. У нас есть все для комфортного отдыха. Сколько вас приедет человек? Какие именно номера вас интересуют?
- Нас троє дорослих і донька, отже потрібно два номери з усіма зручностями, бажано з виглядом на море.
- У нас как раз свободны два смежных номера с видом на море.
- А пані по-українському розмовляє? Розумієте, у нас донька-школярка, відмінниця, і бабуся - вчителька української мови на пенсії. Отже, мусимо дбати, щоб мала грамотно розмовляла і знаходилась у мовному середовищі.
- Да, ми понімаєм і разговарюєм по-украінскі. У нас єсть для вас 2 свободних номера. Кхм... З виглядом на море.
- Чудово! Нам ще потрібен чайник і праска.
- Праска? Што ето такоє?
- Ну, праска. Якою одяг доводять до ладу, отак вжик-вжик, щоб усе було гарно і рівненько. (Любий, як російською буде «праска»? Утюг? Дякую!) Утюг! Бачте, бабуся - зі старої галицької інтелігенції, не може собі дозволити вийти до сніданку у непрасованій вишиванці.
- Єсть у нас ета... праска.
- І ще. Нам би хотілось на вихідні насолодитись тишею і спокоєм. Чи є росіяни у вашому готелі?
- Не хвилюйтесь, російських туристів немає.
- Чудово! Дитина росте і, як губка, вбирає в себе все навкруг. Отож не хотілося б, щоб мала матюччя чула.
- Да, я вас розумію.
- Можливо до нас ще приєднається брат чоловіка. З Тернополя, з Правого Сектору. Після звитяг йому потрібно відпочити, подихати морським повітрям і витратити деяку суму грошей.
- Гмм...
- А з ним ще, може, й побратими. Всі дуже платоспроможні.
- Та нехай їде хоч уся сотня! Слава Україні!
- Героям слава!