Тигры и Тигроловы. О пользе шума и разговоров.
Озадаченный голос из телефона с утра: "Боже, что это у тебя шумит так громко?"
"Ну что у меня может в такую рань так шуметь! Чайник! Старается изо всех сил побыстрее приготовить мне кофе!
(Задумываюсь) Хотя да, он, наверное, самое шумное, что у меня есть в доме..."
В видеозвонке, в ответ, хохот.
Я начинаю кипятиться не хуже чайника: "Ну, знаешь ли, это самая шумная в моём доме ВЕЩЬ!
Но вот если обратиться к украинской классике, которую "наздоганяю" сейчас, то в романе Івана Багряного "Тигролови" можно почитать о пользе шума.
"...Не знаю, синку, як там їх ловлять, кішок цих, по книгах, ми їх ловимо по-своєму - голіруч і вчотирьох лише. Ну й собаки, без них не можна. Хоч кішка й велика, і хитра тварина, та людина хитріш...
... Головне - сміливість, швидкість і неодмінно крик. Як уже насядемо, тоді крик.
Спершу собаки женуть її, не даючи віддихнути. Вона б собак самих і не злякалась, може, так ми ж слідом. Чує. Собаки женуть, поки вже несила їй утікати. Буває, цілий день ганяємось. Тоді вона забивається десь до скелі, чи до якогось захисту з одного боку і, повернувшись хвостом до захисту, займає позицію. Пси нападають - вона обороняється. А ми тут! Оце коляка - це перше діло. Як "кішка" забачить людину, то враз, забувши про собак, кидається на неї. А я їй коляку вперед! Вона пащею і хапає, що ближче... Головне не злякатись і подати їй зручно. Ми як робили? Я з колякою вперед. Тільки вона вхопила, Микола зверху на неї... та петлю за шию! Як супоню, затягне... А я вже коляку геть, та за лапи, щоб вона його не здерла... А Грицько - за задні лапи!.. А Наталка, як дзиґа, коло Миколи насідає! Ге, брат, це треба швидко... І оком не змигнеш... А головне, треба кричати, скільки духу, скільки снаги, кричати, наче тебе ріжуть. Вона від людського крику дерев'яніє, її трясця б'є, нерв у неї не витримує, бач. Губиться і силу свою втрачає... Тож як ми кричатимем, то ти не лякайся, не думай, що це вона черево розпорола комусь (хоч, може, и розпорола), а й сам кричи так, ніби тобі черево розпороли... Втямив? Отож.
А головне - не бійся її: вона тільки кішка."
"Вика, это что, вся эта история, которую я уже полчаса с утра слушаю, была о том, что ты имеешь полное, оправданное естественным отбором, право сколько угодно болтать?"
"ДА! В том числе и потому что мой (фри)вольный перевод украинской классики, как и всё остальное, о чём вещаю на далеко не идеальном английском, каким бы "белым шумом" ни шло "в эфир", но, блин, тебя же держит где-то неподалёку в "задерев'янілому стані" уже сколько времени! Розгубився, мабуть, та силу втратив! Яким би тигром себе не вважав"))
Вот простые вещи мужчинам разъяснять надо. Буквально, на кошечках!