Вначале я с ужасом думала, как я буду есть этого слона, потом, когда все немного утряслось, просто думала, а потом в какой-то момент поняла, что уже не думаю, а просто ем, потому что на раздумья нет времени
( Read more... )
Анюш, ти лишається на наступний навчальний рік, тобто ще на один? Чи то ти календарних мала на увазі? Я чого питаю так обнадійливо - бо з моїм ідіотським графіком цього року ми так і не перетнемося, а от після - знову потенція якась виникає...
Мушу сказати, що другий рік навчання тут відкрив несподіванку, що, виявляється за перший рік, коли, здається, нічого не шариш, щось таки починаєш шарити, тобто що під виглядом приправ за той перший рік магістерки тобі таки втулили добрячий такий заряд протеїнів всяких :). В мене, правда був майстер-шеф керівник, але це було відчутно і по всяких суспільних (а не моїх філософських) курсах, подібних до тих, які ти описуєш, і яких я досить багато брала, щоб уникнути тої філософії, яка мені не подобалася.
В мене немає відчуття, що я нічого не вчу, я вивчила дуже багато всього, але це все здається мені зараз якимсь неструктурованим. Так ніби вони хотіли відкрити нам щось нове в темах, які ми вже знаємо, показати несподівані сторони знайомих явищ. Але я не знаю цих явищ, і тому виникає відчуття якоїсь базової необізнаності поруч із знанням дуже специфічних моментів.
Як же ж ти втрапила на філософію, якщо ти її не любиш? :)
Ну власне, те що я мала на увазі під "не шариш" і є рештком якогось комплекса відмінника, коли хочеш все зрозуміти повністю до самих основ, і в перший рік воно, це відчуття весь час втікає кудись, а в другий раптом розумієш раптом, що вже "шариш".
От я так і знала, коли писала, що двозначна моя фраза - люблю, але дуже вузько-профільно, мейстрімної філософії, або з протилежного "табору" (в тч ідеологічного) уникаю, бо не люблю.
Ну, я б сказала, що фраза твоя досить-таки одназначна була :) Як все складно. Я от просто філософію не люблю, і крапка. Щось зовсім вона мені не пішла в студентські роки. Мабуть, читали погано. У мене до тебе є питання, зараз поштою відправлю.
нє-нє, я двічі перечитала, перед тим як постити - я ж написала, "щоб уникнути ТОЇ філософії, яка мені не подобається", бо ту, яка подобається мій керівник так офігєнно читав, що до нього і не-філософів завжди повно на клас ходило, і ніколи не було проблеми з тим, що студентів недосить на курс записалося (в інших часто буває така проблема)
Мушу сказати, що другий рік навчання тут відкрив несподіванку, що, виявляється за перший рік, коли, здається, нічого не шариш, щось таки починаєш шарити, тобто що під виглядом приправ за той перший рік магістерки тобі таки втулили добрячий такий заряд протеїнів всяких :). В мене, правда був майстер-шеф керівник, але це було відчутно і по всяких суспільних (а не моїх філософських) курсах, подібних до тих, які ти описуєш, і яких я досить багато брала, щоб уникнути тої філософії, яка мені не подобалася.
Reply
В мене немає відчуття, що я нічого не вчу, я вивчила дуже багато всього, але це все здається мені зараз якимсь неструктурованим. Так ніби вони хотіли відкрити нам щось нове в темах, які ми вже знаємо, показати несподівані сторони знайомих явищ. Але я не знаю цих явищ, і тому виникає відчуття якоїсь базової необізнаності поруч із знанням дуже специфічних моментів.
Як же ж ти втрапила на філософію, якщо ти її не любиш? :)
Reply
Ну власне, те що я мала на увазі під "не шариш" і є рештком якогось комплекса відмінника, коли хочеш все зрозуміти повністю до самих основ, і в перший рік воно, це відчуття весь час втікає кудись, а в другий раптом розумієш раптом, що вже "шариш".
От я так і знала, коли писала, що двозначна моя фраза - люблю, але дуже вузько-профільно, мейстрімної філософії, або з протилежного "табору" (в тч ідеологічного) уникаю, бо не люблю.
Reply
Як все складно. Я от просто філософію не люблю, і крапка. Щось зовсім вона мені не пішла в студентські роки. Мабуть, читали погано.
У мене до тебе є питання, зараз поштою відправлю.
Reply
Reply
Reply
Дякую.
Reply
Leave a comment