Зимова втома - 2014
Сюжетів в голові не лишилось. Жодного натхнення чи бажання творити. Моя сутність впирається від «треба писати статтю». Мене завжди бісили ці «Треба». Ось і зараз, замість «Треба» провожу дні в незрозумілому тушкуванні під соусом серіалів та інтернету. Правильно кажуть, що інтернет убиває багато відсотків мотивації. Вона в мене на нулі. Раніше одна пісня надихала на цілу історію. Зараз альбом народжує лише речення. В кращому випадку. Все приїлося, нема новизни. Нема емоцій. Нема душі. Чи то вона в відпустці чи то на лікарняному - вона мене не сповістила. Лише порухи на сни, які в принципі можна було й записати, проте вони забуваються, допоки тіло встане з ліжка і знайде ручку з аркушем паперу.
Рецепти виходу з кризи-коми мені невідомі. Сподіваюсь, зелень весни мене поверне. Або приємність. Справжня приємність. Проте навіть не уявляю, Що мене б розбудило. А так, як у ведмедя, зимова сплячка.
Рецепти виходу з кризи-коми мені невідомі. Сподіваюсь, зелень весни мене поверне. Або приємність. Справжня приємність. Проте навіть не уявляю, Що мене б розбудило. А так, як у ведмедя, зимова сплячка.