Дитячий табір Кідс-Делюкс, Татарів.
В нашій школі є традиція, що дітей після закінчення школи, вивозять на 2 тижні кудись на відпочинок.
Минулого року ми були в Моршині. Чесно кажучи, умови там були совєтські, і моїй Соні не дуже там сподобалося. :-)
Цього року запропонували нам варіант табору в Татарові.
І, хоча до нього 220 км, через погану дорогу їхати 4,5 години. Я трохи побоювалася віддавати дітей так далеко.
Бо Соні вже 10 років, але Ромі тільки 7 років.
Ми розглядали варіант табору в Трускавці, в готелі Женева, але нас відговорили декілька людей, що там не дуже добре...
І ми вирішились на Татарів.
Ще з Сонею і Ромою поїхала моя племінниця і хресниця, моя друга дочка Віра. :-) Їй теж 7 років.
З дітьми їхали вчительки - на кожну вчительку припадало в середньому по 7 дітей.
Взагалі перша зміна в цьому таборі мала починатися з 5 червня. Але, чомусь наша школа вирішила їхати з 1-го червня. Табір погодився прийняти, правда програма все рівно мала початися з 5-го.
І от ці перші 4 дні були найскладніші.
Діти сумували, трохи нудилися, і надзвонювали батькам. Хоча, треба відмітити, не всі діти. ) Рома насітльки швидко влився в колектив, що був задоволений з 1-ї хвилини приїзду. ) Він ганяв з пацанами в футбол, спромігся виграти в 4-х класників з рахунком 12-10, і був просто щасливий від цього табору. )
Думала, що буде сумувати, бо він такий "мамин" син. )
Але він виявився самим організованим і гнучким з моїх дітей. Він сам пере собі шкарпетки і труси. :-)
Вірі було найскладніше, оскільки вона навчається в іншій школі, і їй довелося звикати до цих вчителів і нових правил.
Було трохи складно, Віра і плакала, і сперечалася, але на 5-й день вона теж втягулася і зараз отримує задоволення від табору!
Соня як найстарша взагалі вже самостійна, але оскільки дівчатка в її кімнаті трохи нудилися і рюмсали за батьками, почала теж просити, щоб ми приїхали. :-) І ми поїхали.
Зі Львову до Татарова ми їхали через Івано-Франківськ. Дорога така собі, від Франківська до Татарова трохи краща.
Ми приїхали, коли діти як раз мали полуденок.
Потім пішов дощ і їх повели в будинок, показувати презентацію про вожатих. )
А нам директор табору показала територію, номери і пригостила запашним какао, яке пили дітки і смачними булочками з варенням. :-)
В кімнатах стоять двухярусні ліжка, гарний санвузол з душовою кабіною і балкон. Хороший великий телевізор, який вони дивляться ввечері перед сном, хвилин 15. )
Якщо подивитися в дзеркало можна побачити 2 сині шкарпетки, які мій 7-річний Ромка сам собі пере. :-)))
На території стоять 2 корпуси, в яких живуть діти. Ще є один будиночок, в якому медпункт і кімнати для вожатих. Окремо стоїть мангальний будиночок. Є хороша дитяча площадка і поле для футболу-баскетболу.
А ще є поле, де вони грають в пейнтбол! От сьогодні, наприклад, в них була гра. :-)
А це тато очікує, коли діти вибіжать до нього з корпусу. :-)
Це річка Прут відразу за парканом табора.
Це спуск до річки Прут від табору.
Це бесідка, яку якраз ретельно мили.
Возили дітей на ексркурсії - в Коломию в музей писанок, в Яремчу і Ворохту.
Подробиць поки не знаю, малі завтра приїзжають, все дізнаюсь. )
Кожний день у дітей були заняття з англійскьої мови.
Ще їх розбили на 4 республіки - ведмеді, вовки, орли і ще якась птаха - забула, вибачте. ))
Були в них олімпійські ігри, де команда Соня і Роми - орли, виграла!
Ще їм подарували футболки, які розрізнялися за кольором республіки.
Кожен день починався в дітей з зарядки, потім сніданок, а потім різні цікаві заходи. :-)
А ще уроки танців, карате, покази мод, вечірки і ще багато-багато всього!
Добавлю від мами Віри: забула сказати про дискотеки. Не знаю, як Соня і Рома, але Віра щоразу чекала і готувалася) І розповідала, що там класно. А ще діти ходили в походи. В гори і не тільки ) А ще у них було змагання з вибору президента. І Віра обурилася, чому не обрали хлопчика, який пропагував розведення корів і побудову загону, де б корови могли гарно харчуватися (моя дитина))). Ну і найголовніше: перші 4 дні - то капець був. Що у відносинах з вчителями, та і у всьому іншому був категоричний протест моєї дитини. Але надалі все стало чудово. Це, в першу чергу, заслуга вчителів, надалі - вожатих, і навіть директора. Так що ппкс і рекомендую)
Як на мене - дуже цікава і різнопланова програма...
Соня, правда, вже дуже сильно сумує. Вона в мене така домашня, любить вдома з нами час проводити. :-)
Завтра вони повертаються з табору, дуже за ними скучила, будуть ділитися враженнями.
Але, я дуже задоволена умовами, атмосферою і програмою табору.
Дуже рекомендую! :-)