Концерт Океана Ельзи у Львові
Як тільки я дізналася про тур Океана Ельзи в підтримку альбому Земля, я відразу хотіла піти. Я не можу сказати, що я відомий меломан, але пісні Вакарчука дуже мені до душі. В нас навіть Ярко співає Адреналін, піднімайся з колін ( і нехай це пісня не групи ОЕ, а Вакарчука в рамках проекту Брюссель, все ж таки - ОЕ=Вакарчук, для мене).
Але як всі нормально люди, купити квитки завчасно ми не можемо… Бо ми не знаємо, хто зможе посидіти з нашими малими. І тому, я просто мовчки хотіла піти на концерт. Ну може і не мовчки, а всім про то розповідаючи. ) А у Львові куди не зайдеш, всюди вивіски - тут можна купити квитки на концерт ОЕ. Чудово, що можна, я дуже за всіх рада.. J Ну ви розумієте, як я тішилася, коли бачила ті вивіски.
І ось 31 травня. Квитків як не було, так і немає в нас на руках. У Львові взагалі ажіотаж - квитків немає в касах, люди думають, що робити і куди бігти! J А ми продовжуємо зберігати спокій, тільки спокій. Цілковитий спокій.
А 1 червня чудом з’являється людина, яка погоджується посидіти з нашими трьома супер вихованими і чемними дітками. )))) Ця людина ще тоді не знала, що концерт затримують майже на 2 години. ) А все чому? Тому що напередодні Святослав Вакарчук пообіцяв, що група не вийде на сцену, поки остання людина, яка купила квиток, не зайде на стадіон. Ми нажаль, нічого такого не чули. Інакше не поспішали би так на концерт, а спокійно би пили чайок вдома - без нас би все рівно не розпочали. J
Ще слід відмітити, що майже цілий день у Львові йшов дощ… Я, чесно кажучи, весь час думала, а як же будуть люди у фан-зоні стояти? Під парасольками? Але, на диво, перед концертом дощ закінчився! Вакарчук потім на концерті сказав, що в 7 містах з 9, в яких вони вже виступили мав йти дощ. Але його не було в жодному з міст! От таке-от диво! )
Але, куди я вже полетіла думками? ) На 3 годину дня 1 червня квитків в нас досі немає. Але мій чоловік як завжди проявляє чудеса смекалки. Знаходить на сландо об’яви, і купує квитки у віп-сектор. Але не просто купує! Він купує по 500 грн. квитки, які коштують офіційно 850 грн. Тадам! І в 4 годині в нас вже є квиточки.
В 7 годині вечора ми від’їзжаємо на свято музики. І попадаємо в страшенну пробку (терпіти не можу слово «корок» по відношенню до автомобільного трафіка!!!) Як вуж на сковорідці я крутилась на сидінні машини. Я ж ще тоді не знала, що Вакарчук обіцяв нас чекати. )
Приїхали ми до стадіону десь в 19-40. Концерт мав розпочатися в 19-30. ) Але, судячи по тиші на стадіоні, ще явно не розпочався. )
Організовано було все не дуже добре - як під’їхати до стадіону, потрібної парковки, а ще гірше - як пройти на наш сектор ніхто толком не казав.
Машину поставили на перше-ліпше місце, хоча потім була знайдена стоянка для віп-сектору.
Ми пішли на гейт 5. А там нам радісно сказали, що потрібно йти в протилежному напрямку. Ми були ще сповнені сил і бадьро зашагали. ) Біля гейту 1, куди нас направили, нам знову сказали, що ми йшли добре, але не туди. ) І йдіть ви от туди. І ми знову пішли. І знову не туди. ))) На одній з проміжних точок ми зустріли ще одну таку ж пару, і далі йшли вже четверо. ) Як потім виявилось, ми обійшли майже весь стадіон. Нє, ну а чого би й ні? )))
Біля входу для преси, я почула діалог между організатором концерту (в неї бейдж висів) та якоюсь пані (бейджа не було, але напевне журналіст )). Пані вимагада розпочати концерт негайно!» А організатор ій ввічливо і моторно казала - ви хочете, щоб ми розпочинали концерт при полупустому стадіоні? А пані казала - люди не поспішають, тому що знають, що концерт затримають. От і палка о двух кіньцях - чекають людей, щоб розпочати, а люди не поспішають, тому що думають, що все одно затримають… )))
Не пройшло і півгодини, як ми знайшли нашу віп-зону. )
Заходимо туди - ова, а там пир горою! ))) На столах стояти різні закуски, випивка, вода. От не зря Вакарчку затримував концерт! ))) Ми встигли і поїсти, і випити, і поговорити, а остання людина, судя з всього, все ніяк не з»являлася на стадіоні!
В 21-19 концерт розпочався! Не знаю, як у фан-зоні, яка простояла вже 2 години, але у нашому секторі настрій був пречудовіший! )
Я вже казала, що у мого чоловіка око-алмаз? Він так оглянув цим своїм оком стадіон, і сказав - ого, тисяч 30 прийшло. Що потім підтвердили ЗМІ. J
Щоправда, чоловік сказав, що музика ОЕ - не стадіонного формату, не гоцальна, а музика-роздум, музика для душі. Можливо, можливо, але і в стадіонному формату мені все дуже сподобалося! І ось чим сподобався віп-сектор - там було місце, і посидіти, і потанцювати. Натанцювалися ми ого! )
Вакарчук сказав - вас тут до холери багато! )
Це ще коли було світло. :-)
І коли стемніло:
В першій фан-зоні людей було набагато менше, ніж в другий і третій. І на самому початку концерту, частину людей з другої фан-зони перевели в першу. В першій фан-зоні танцювали всі - і глядачі, і волонтери, і навіть працівники швидкої допомоги. )
На одному з відео, яке я викладала на фейсбуці Вакарчук жартує про Віп-сектор. Об'являючи наступну пісню він каже - сподіваюсь, що наступна пісня всколихне не тільки 1, 2 та 3 фан-зони, а й тих, хто прийшов поїсти. ) "Кажуть, що тут десь дають їсти». )) І ще казав - після хорошого концерту мають боліти на наступний день ноги. А то, що то за концерт, як не болять ноги! -:)
Ноги в мене не боліли, каюсь. Але це все завдяки чудовій спортивній формі, спонсором якої є Спортлайф (реклама не проплачена, а жаль.)
Коли ОЕ грав пісню Коли навколо ні душі,
Коли моя не може спати -
Чомусь так хочеться мені
Для тебе пісню заспівати…
весь стадіон включив ліхтарики на телефонах, і вони так ніжно миготіли в такт пісні… Було дуже зворушливо…
Під час виконання пісні "Бодегіта" волонтери роздали у фан-зонах повітряни кульки білого, зеленого і жовтого кольорів. І в кінці пісні всі відпустили ці сотні біло-зелено-жовтих кульок в небо! А ще під час всього концерту у фан-зонах (а всього було 3 фан-зони) передавався з рук в руки великий жовто-блакитиний прапор України. Теж виглядало дуже зворушливо…
А ще періодично на екранах біля сцени загоралися дві великі літери - ОЕ
А ще Вакарчук заспівав дуетом із учасником шоу "Голос Країни" Блезом Малабою. Блез сказав, що пісню "Не питай", яку він підготував до виконання разом із Вакарчуком, раніше не знав. "Я її вивчив за 2-3 дні", - сказав Малаба.
Чесно кажучи, як на мене, то Блез заважав Вакарчуку. ) Але то на мій непрофесійний погляд. ))
А в нашому фан-секторі була група чоловіків і серед них такий задорний дядя, який тааааак танцював! Мій чоловік сказав, що це схоже на «убойний відділ»! ))))
В кінці, звичайно, ніхто не хотів відпускати групу… Стадіон хлопав, топав і скандував. ) Вакарчук виходив ще і ще, співав і співав. )
Вдома ми були рівно о першій годині ночі (можете уявити як нам зраділа людина, яка сиділи з нашими дітьми). Добре, що ми цілі і неушкоджені після повернень з таким запізненням (я вже казала, щось про гарну спортивну форму? :-). )
А спати я лягла взагалі в третій ночі, довго згадуючи концерт, і співаючи Сьюзі, мила моя Сьюзі. Або пісню Джульєтта, яка мені дуже сподобалася!
Сьогодні все не так, Джульєтта,
Монтеккі, Капулетті, давно уже сім’я,
Я знаю, і так любов буває,
Але й вона минає, бо вічна - лиш твоя…
І ще:
На тому ранде-ранде-рандеву
Змінила моє життя ти з ніг на голову.
Ранде-ранде-рандеву… Відтоді літаю я, в уяві і наяву живу з тобою.
І ця
Ти увійдеш в моє життя мов квітами каштанів.
Там, там… де весна з’єднала нас.
День добігає до мети і непомітно тане.
Тепла літня ніч накрила нас.
Але, взагалі, думаю, кожен знає пісні ОЕ.
А хто думає - йти на концерт чи ні - нехай не думає, а йде! В нашому житті треба місце для сильних емоцій, які дають пісні Вакарчука і музика ОЕ.
Це ж не просто концерт, це атмосфера, роздуми, мрії, бажання…
Я от хочу ще раз відчути цю ауру - тисячі людей, а пісня лине ніби тільки для тебе.
В якому там наступному місті концерт? ))
Написала багато, сумбурно, можливо і не про те, що хотіла сказати. ))