Вже доволі давно турбує мене шийний відділ. Спочатку я здалася на милість невролога, яка робила мені блокади. Коли вони мені не допомогли, я подумала, що потрібно зробити МРТ,щоб подивитися, що ж там відбувається.
У Львові є кліника Святої Параскеви. Мені вона подобається - сучасна, з хорошим обладнанням, вирішила робити МРТ саме там.
Коли я побачила цей прилад - трошки якось відчула себе занепокоєною. Завжди боїшся того, від чого ти не знаєш чого очікувати.
І ще я подумала, що все ж таки, серіал про лікаря Хауса - зло. ) Відразу згадала, як з пацієнтами Хауса часто щось ставалося під час проходження МРТ. І якось стало ще не комфортніше.
Коли мене помістили в цю капсулу, я вирішила не відкривати очі. Бо чоловік так наполегливо розпитував в мене чи немає в мене клаустрофобії, що я вже почала сама сумніватися чи немає її в мене. ) Але коли почалися різноманітні звуки - щось стучало на різний манер, мені стало не страшно, а смішно. ) А через хвилин 15 я взагалі навіть примудрилася майже заснути. ) Жаль, що всього півгодини триває обстеження, а то я могла би там добре поспати. :-)
Словом, в цій капсулі зовсім не страшно. ) Тепер би ще вирішити, що робити з тими результатами дослідження - і буде мені щастя! )