Біжи, Лоло, біжи
Крутий фільм, однозначно. Ще один з розряду тих, які збиралось подивитись довго, а зібралось таки зовсім раптово. Хоч ідея переігрування/переживання певних епізодів життя по кілька разів, прагнучи до ідеалу, не така вже й особлива, але зважаючи на те, що фільму вже понад десяток років, звинуватити його в плагіаті язик не повертається. Енергійний, яскравий, захоплюючий... Думаю, ви його бачили. Якщо ні - подивіться неодмінно. Не лише через те, що це, мабуть, найпопулярніший німецький фільм за останнє десятиріччя, і не тому, що це Том Тиквер, і навіть не тому, що стрічка вже давно стала легендою. Просто так подивіться. Воно того варте.
Ще кілька слів про саундтрек. Я закохалась в цю електронщину по самі вуха. Якось дивно він мені сприймався - не лише як органічна частина фільму, а як його наріжний камінь, рівнозначний по важливості із зображенням. Словом, музика у фільмі теж крута.