Дурне, але неминуче
Я втомлена. Я перевтомлена. Я відчуваю, що мій організм тягне ту лямку з останніх сил, і аж ніяк не готовий тягнути її ще 2 тижні. Жодного відпочинку. Я засинаю вдень по 2-3 рази, бо інакше просто не можу. Суцільна невпевненість, невідомість, страх і злість. Може й не варто так переживати через сесію, але чисто з меркантильного погляду - іншого заробітку, окрім стипендії, у мене практично немає. Тому зараз треба піднапрягтись. Але ж холєра, я просто не-мо-жу(((