ааааа, переповнена емоціями!!!
Щойно прочитала таку книжку!!!! "Післявчора" Іри Цілик. Сиділа під пледом, пила холодний чай з лимоном і корицею, доїдала останні цукерки, які лишились ще з Миколая і читала. Щось неймовірне.... Можливо, просто підійшло під настрій, але я ту книжку повністю (принаймні мені так здається) провідчувала... пропустила крізь себе...пережила....Читала її з картою в руках, бо там так багато київських топосів...з переповненою думками головою....з неймовірним відчуттям - майже фізичним - відкриття очей , сама не знаю на що....на життя, певно. Люблю таке чтиво, люблю таке письмо...Люблю такий гумор... А взагалі - я не можу цього передати!Надто свіжі, ще не сформовані емоції...
Зараз би мала йти фраза "раджу всім почитати", але не знаю, чи вам ця книжка піде так само. Чи вам буде так само приємно нести у собі той легкий шлейф суму і якоїсь незрозумілої ностальгії, яку вона лишила по собі...