Київ гостинний (с)
Воооув, вчора я здійснила свою обіцянку трирічної давності - таки приїхала до Києва)В мене бракує слів, щоб це все описати і скласти докупи, але якось спробую.
Я, Олесь і Оля біля Верховного Суду України. Так шо ви собі не думайте;)
Київ.
Він був чудовим) Зустрів мене сонечком і блакитним небом з білими хмаринками. Дарма я тягала за собою парасолю)) Цілий день на ногах - це вам не абищо, я от досі трохи поламаною себе відчуваю) Зате вдалось побачити практично все, що я хотіла, вірніше - все, що можна було встигнути побачити за один день)Вокзал-червоний корпус-чай в "Домашній кухні"-Хрещатик- Майдан-Маріїїнський парк-закритий Пінчук Арт Центр-Золоті Ворота - Пейзажна алея-клітка з воронами (наголос, мабуть, все ж таки на першому складі)-"Штуки" (афіґєзний магазинчик, хоч і афіґєзно дорогий)-Андріївський узвіз-обід в ПХ-книгарня-Поштова площа-сутінковий кампус КПІ-знову Майдан-Софіївський і Михайлівський собори-темна і якась ворожа Петрівка-"Пивна Бочка" і концерт Стрикала в ній-вокзал. Приблизно так виглядав мій маршрут, хоч, імовірно, я щось таки забула)
Найбільше сподобався саме кампус КПІ - чи тому що я там була вперше, чи тому що тоді якраз почало гарно сутеніти, позапалювались вогники і до метро ми вертались під гарну музику місцевої радіоточки і ліхтарне світло. І да, в мене з'явився ще один варіант для другої вищої освіти))
-Ти бачила паротяг? - Бачила. - Так, ти була на КПІ:)
Концерт.
Про нього варто окремо. Він був крутим, звісно) Хоч я була стомлена всмерть, тому танцювати при всьому моєму бажанні не вдавалось - хіба часом подригуватись) Звісно, публіка здебільшого старшого шкільного віку і відповідні жарти самого Стрикала. Тепер я практично впевнена, що до Львова він точно не приїде. Хто на нього піде? Ще й за такими цінами. Ну але якшо таки приїде - я піду ще раз, зуб даю. І стрибатиму під сценою, ага)
Пафос-пафос (с)
Люди.
Люди!!! Ви чудові!!! Ви витратили свій час, пронянчились зі мною цілий день, находились, подарували милий блокнотик, ще один шалик до моєї колекції (уіуііі!!), квіти і цілу масу вражень і радісних моментів! Я вас люблю=)Не можна не відчувати себе щасливою, коли поруч (хай не географічно, але хоч ментально) є такі люди))
Зліва направо: Олесь, я, їжачок "Лошадка", Настя-Джазз і Макс-Супербаламут.
Особисті подяки:
superbalamut- величееезне дякую, vielen dank, grazie mille, muchas gracias і взагалі цій людині треба ставити пам'ятник! Він зустрів мене з самого ранку на вокзалі і протинявся зі мною цілий день, попрощавшись аж на Петрівці. А ще завдяки йому у мене тепер є фотки з Києва))Я справді не знаю як за все це дякувати.
xpk- завдяки йому я таки потрапила на концерт!!!Його вміння і - головне - бажання втілювати мрії інших людей просто тому, що він може це зробити, також заслуговує як мінімум на меморіальну табличку. Хоч, хм, йому мабуть це не сподобається) В будь-якому разі, я дуже рада знайомству з ним. І тепер я знаю, що означає його нік;)
chornobruva- дякую за шалик, блокнотик і те, що змогла виділити для мене час у цей відповідальний день;)А ще можеш передати подяку Олесеві за квіти! Це було фантастично)
jazz_any, d_avis, Ірисі - за те, що прийшли, побачили і перемогли вигуляли мене своїм містом)
lottie_jo- за те, що з'явилась))видать, подіяло заклинання-викликання;)
Окрема подяка Сергієві-хрк, Ірисі і Ірі-Лотті, які посадили мене на потяг, стояли під вікном і махали мені, аж поки він не рушив)
В зайці.
П.С. Квіти.
Про них теж варто окремо. Олесь, це було дууже приємно!=) Ці квіти - уявіть собі!! - пережили день ходіння по Києву, концерт в рюкзаку, ніч в потязі і приїхали до Львова у абсолютно товарному вигляді. І ні, я не піддалась на провокації і не подарувала їх Стрикалу) Тому що йому порадували такий велетенський букетисько, що мені зі своїм соромно було би підійти.
Та-та, я там по дахах лазила;)
П.П.С. Попри все - я стільки вього не побачила, що просто мушу приїхати ще раз. Тим більше, Київ я дуже люблю) Але цього разу обійдемось без обіцянок=)
Я, Олесь і Оля біля Верховного Суду України. Так шо ви собі не думайте;)
Київ.
Він був чудовим) Зустрів мене сонечком і блакитним небом з білими хмаринками. Дарма я тягала за собою парасолю)) Цілий день на ногах - це вам не абищо, я от досі трохи поламаною себе відчуваю) Зате вдалось побачити практично все, що я хотіла, вірніше - все, що можна було встигнути побачити за один день)Вокзал-червоний корпус-чай в "Домашній кухні"-Хрещатик- Майдан-Маріїїнський парк-закритий Пінчук Арт Центр-Золоті Ворота - Пейзажна алея-клітка з воронами (наголос, мабуть, все ж таки на першому складі)-"Штуки" (афіґєзний магазинчик, хоч і афіґєзно дорогий)-Андріївський узвіз-обід в ПХ-книгарня-Поштова площа-сутінковий кампус КПІ-знову Майдан-Софіївський і Михайлівський собори-темна і якась ворожа Петрівка-"Пивна Бочка" і концерт Стрикала в ній-вокзал. Приблизно так виглядав мій маршрут, хоч, імовірно, я щось таки забула)
Найбільше сподобався саме кампус КПІ - чи тому що я там була вперше, чи тому що тоді якраз почало гарно сутеніти, позапалювались вогники і до метро ми вертались під гарну музику місцевої радіоточки і ліхтарне світло. І да, в мене з'явився ще один варіант для другої вищої освіти))
-Ти бачила паротяг? - Бачила. - Так, ти була на КПІ:)
Концерт.
Про нього варто окремо. Він був крутим, звісно) Хоч я була стомлена всмерть, тому танцювати при всьому моєму бажанні не вдавалось - хіба часом подригуватись) Звісно, публіка здебільшого старшого шкільного віку і відповідні жарти самого Стрикала. Тепер я практично впевнена, що до Львова він точно не приїде. Хто на нього піде? Ще й за такими цінами. Ну але якшо таки приїде - я піду ще раз, зуб даю. І стрибатиму під сценою, ага)
Пафос-пафос (с)
Люди.
Люди!!! Ви чудові!!! Ви витратили свій час, пронянчились зі мною цілий день, находились, подарували милий блокнотик, ще один шалик до моєї колекції (уіуііі!!), квіти і цілу масу вражень і радісних моментів! Я вас люблю=)Не можна не відчувати себе щасливою, коли поруч (хай не географічно, але хоч ментально) є такі люди))
Зліва направо: Олесь, я, їжачок "Лошадка", Настя-Джазз і Макс-Супербаламут.
Особисті подяки:
superbalamut- величееезне дякую, vielen dank, grazie mille, muchas gracias і взагалі цій людині треба ставити пам'ятник! Він зустрів мене з самого ранку на вокзалі і протинявся зі мною цілий день, попрощавшись аж на Петрівці. А ще завдяки йому у мене тепер є фотки з Києва))Я справді не знаю як за все це дякувати.
xpk- завдяки йому я таки потрапила на концерт!!!Його вміння і - головне - бажання втілювати мрії інших людей просто тому, що він може це зробити, також заслуговує як мінімум на меморіальну табличку. Хоч, хм, йому мабуть це не сподобається) В будь-якому разі, я дуже рада знайомству з ним. І тепер я знаю, що означає його нік;)
chornobruva- дякую за шалик, блокнотик і те, що змогла виділити для мене час у цей відповідальний день;)А ще можеш передати подяку Олесеві за квіти! Це було фантастично)
jazz_any, d_avis, Ірисі - за те, що прийшли, побачили і перемогли вигуляли мене своїм містом)
lottie_jo- за те, що з'явилась))видать, подіяло заклинання-викликання;)
Окрема подяка Сергієві-хрк, Ірисі і Ірі-Лотті, які посадили мене на потяг, стояли під вікном і махали мені, аж поки він не рушив)
В зайці.
П.С. Квіти.
Про них теж варто окремо. Олесь, це було дууже приємно!=) Ці квіти - уявіть собі!! - пережили день ходіння по Києву, концерт в рюкзаку, ніч в потязі і приїхали до Львова у абсолютно товарному вигляді. І ні, я не піддалась на провокації і не подарувала їх Стрикалу) Тому що йому порадували такий велетенський букетисько, що мені зі своїм соромно було би підійти.
Та-та, я там по дахах лазила;)
П.П.С. Попри все - я стільки вього не побачила, що просто мушу приїхати ще раз. Тим більше, Київ я дуже люблю) Але цього разу обійдемось без обіцянок=)