МІй перший Чаплін - "City Lights" (1931)
Це перший німий фільм, який я вмовила себе подивитись. Вперше я побачила Чапліна не у пародіях чи на фотографіях, а в грі - як актора. Як чудового актора. Це ж німе кіно - тут не передаш словами, тут не розкажеш всю історію сидячи в кріслі-качалці, тут треба грати. І в нього це чудово виходило. А які в нього очі! Великі і добрі. До речі, ось як він виглядав насправді.
Зовсім не той образ, який ми звикли бачити, правда ж?
Якщо говорити про фільм - то я і сміялась від душі, і плакала, і зупиняла кілька разів - все ж, я до такого жанру не звикла. Але він чудовий (жанр), фільм - майстерний, а сама історія - хоч і не дуже особлива, але хороша-хороша. Як очі Чапліна. За якимось-там рейтингом, це накраща американська романтична комедія. Але я не впевнена, що її можна порівнювати з тим, що знімають в останні десятиріччя. Це щось зовсім інакше, і не тому, що німе і чорно-біле, а просто... інакше. А може, якраз саме тому.
Щодо сюжету - якщо хочете знати наперед, прочитаєте в неті. Він простий як двері. Там є Чаплін-бродяга, є сліпа дівчина-квіткарка, є ексцентричний мільйонер і такий дивний колорит, який я боюсь означувати.
Думаю, його варто переглянути всім, хочаб для того, щоб бути в курсі - все таки, фільм досить знаковий.
П.С. До речі, це найстаріший фільм, який я коли-небудь бачила. До того рекордом була "Касабланка" 1942 року.