Францметри
нарила на ex.ua французькі короткометражки, на які так хотіла сходити в кінопалац! ну але як завжди, тоді сходити не вийшло. цього разу я вже не змогла їх провтикати)
якість, звісно, залишає бажати кращого, але хочаб так. отже:
1. Allons-y! Alonzo! - ода Жану-Полю Бельмондо. 7-хвилинна аніміція, яка, чесно кажучи, не вразила.
2. Багатель / Bagatelle - оце вже карще)хоч кінець передбачуваний.
3. До вечора / A ce soir - найкраща з перших трьох. сильні враження і трохи щему. те, чого я боюсь чи не найбільше - рутина, збайдужіння. сумно, коли немає що сказати, окрім "до вечора".
4. Французький рецепт / Le plat a gratin - в цьому фільмі теж присутня певного роду рутина. але тут є оця крапля французькості - їхня стереотипно вільна любов-захоплення, яка не знає перешкод. і образ жінки-жертви фемінізму)
5. Діва і піаніст / Diva et pianiste - щось в цьому є. габаритна діва і її щупленький акомпоніатор-піаніст - закохані і вірні. і як винагорода за їхню вірність (а може і ні) - велике щастя вкінці. трохи гротеску і оперного співу в комплекті)
6. Поки йшов дощ / En attendant que la pluie cesse - оця! дуже сподобалась - вже з першого кадру)неочікуваний поворот подій і французькість головних героїв)ммм))
7. Загублений годинник / Les heures creuses - найдовша (22 хв), чорно-біла (як і "Багатель"), може трошки затягнута, але схожа на справжній фільм. з елементами любові різних рівнів - такої, що проноситься через все життя на рівні символів і спонтанної юнацько-молодецької, яка рветься назовні. і трошки гангстерства;)
8. Не забувай мене / Ne m’oublie pas - найнайнай! справжнє кохання - отаке, як описують в казках. попри всі перешкоди воно не дає рукам опуститись, а душі зневіритись. я аж пустила сльозу вкінці)
найбільше сподобались 3,6 і 8. до речі - вони якраз найновіші) 2009 року.
п.с. там стільки кохання бо: по-перше, це була підбірка до 14 лютого, і по-друге, це ж французи))