Я дуже люблю готувати, але тільки для найрідніших, бо це один з найінтимніших процесів. Чаклувати над баночками-шкляночками-інгридієнтами, змінювати до невпізнаванності рецепти, додавати несподівані компоненти і ніколи не дотримуватися пропорцій. Тільки коло втаємничених знають про цей хист). Довгий час обмін рецептами і кулінарним досвідом для мене був табу. Я - муза, я - поет, моє призначення надихати, а не клопотатися на кухні.
Компанії жіночок, які перешкрябували від руки господарські поради лякали і насторожували, але, час від часу, пересікаючися з ними у просторі, уважно вдивлялася і запам"ятовувала, якою ніколи не можна стати :)
Хоча С. у нас взагалі невибагливий, а Вишенька без проблем поїсть з котячої миски дуже грудна дівчинка, я все більше і більше втягуюся в кухонні справи. Інколи через любов до експериментів бувають відверті провали - чоловік вперто гризе кам"яні пряники та тішиться з мого хоббі :) Тим паче друзі надарували всіляких причандаль і я врешті-решт подружилася з тістом. Особливо спонукає до готування відсутність супермаркету, у нас в кооперативі продають лише оцет, пиво, сірники.
Прийшло розуміння, що для повної гармонії в собі треба постійно творити і вірші, і дітей, торти, книги, прикраси, веселкові дні, вітамінні грядки і купу всього іншого. Тому дозволю собі тут трохи кулінарії) вже не встидаюся ;)