Хто ще не був в резиденції Діда Мороза біля ОДИ - велкам. Біля обларади та обдержадміністрації знову запалав конус, куплений ще за часів правління Бондаря. В Дніпрє його кличуть ялинкою. Я нічого проти не імєю, ви не подумайте. Всьо лучє чем
отаке. Постарались на славу: усьо палає, на скількі піротехники запустиви в повітря порахувати не можу, але півсалюту, що Дніпропетровськ завше бачить на день міста, люди побачили.
Корочє: я не про то. Відкриття. Народ приїхав, губернатор, мер, голова облради і значит, свято.
Виходить на сцену Дід Мороз зі Снігуркою. Дівчина дуже мила, дідусь теж гарюній, такий, яким я його, мабуть уявляла в дитинстві. От вийшли і МОВЧИТЬ, хочеться мені сказати в цьому випадку.
НЄ! Вони під фанєру відкривають рота і лунають наступні слова (може не дослівно, диктофоном скористуватись недопетрила):
- Ми раді вас вітати, жителі комічної, ділової, будівельної, хлібодарної, медоносної, вугільної, металургійної, машинобудівної, індустріальної...
- Дідусю, щоб перелічити усі яскраві риси Дніпропетровщини не вистачить і року!
- блабла бла про ми раді вас вітати.
І тут починаться справжній піздець:
- Сьогодні ми зі Снігуркою проїхалися містом. Ми побачили чудову набережну, відновлені дороги... (тут іще багато було)
- Як гриби після сонця в вашому місті виростають дитячі майданчики.
І тут недосніговик видає:
- А незабаром ми порадуємо вас чудової льодовою ареною. Європейського рівня!
Дід Мороз:
- Чули, чули, слухами Замля повниться...
Атмосферу цього піздєца передати важко. Додам від себе тіко одне: тухми яйцями такі свята. Вони для кого!?