І вєчно так...

Apr 07, 2011 02:00

Стою біля банкомату. Майже гола, без верхнього одягу. Каже мені: "Якщо у Вас купа грошей, то я допоможу дотягнути. Маю мішок", посміхнулася. Такий симпатичний хлопець.

Всунув картку (кредитну) в банкомат, повертається (нє шоб устіпіть голай женщінє): "Може в кіно якось сходимо?", кажу: " А чого? Можно б було".

Телефонує мама, він дочекався, доки я зніму грошей, розповім, що буду дивитися Барселона - Шахтар (ну як можна ж було 5:1 - ідіоти!!!), і каже: "Мене звуть Артем", кажу: "Аня" (ну чому не можна одразу Гірєва?). Він: "Я б з тобою зара б пішов, просто на тебе дивитися, але не можу. Напиши мені счьот". Ну всьо. Я мороженко) Обмінялися телефонами.

Пишу йому рахунок. А він видає (арфогафія ідентична - російською): "Ничего сибе", а згодом: "А где работаеш?". Фігня. Всіленський фейл.

І завше так. Вєчно якійсь бок. Ненавиджу людей, які не можуть нормально писати!!! А я його вже назвала в телефоні Артем Банкомат. Відать, не мій банкомат. ЕХ.

глупость., мысляки, закон, горілка, оптимизм?, каламбур

Previous post Next post
Up