Вкотре!

Feb 25, 2011 00:38

Мила аннагірєва, хто тебе просить лазити по інторнету та проходити за усіляким посиланнями.

Натрапляю на речі, які вганяють в неймовірний, важкий, глибокий та "на довго" сум.

От як можна? Як Можна? Додуматися постити першим в своєму ЖЖ якусь фігню на приблизно таку тему "Якщо ти мудак, бовдур та йолоп, будь ласочка залиш мою сторінку негайно", от блін!, я виходитть, тут же самокритично подумала, шо я бовдур та йолоп, і залишила сторінку. Ефективно.

Далі більше. З "правилами поведінки в моєму журналі" маєш ознайомитися в окремому пості) Клас, я в екстазі.

І якщо ти пройшов усі митарства перших двох пунктів (було важко, але ми змогли), ти натрапляєш на останній, і коли думаєш, шо от тебе вже нічим не здивуєш, розумієш, як ти помилявся! Третій пункт (затамуймо подих) про "речі, які б автор ЖЖ хотів би мати". Вручну закриваю рота і читаю списочок із книжок та прикрас, які ця людина хотіла б мати) Жир. Постсріптумом в неї мітиться прохання нічого не зі списоку не дарувати. Ох, а я так хотіла.

Люди дуріють. Нос вище ніж емаерстейтбілдінг.

Вкотре, вкотре, вкотре, дякую усім людям, які читають мою маячню (то я про свій ЖЖ). 
Дякую, що ви є. 

злість, мысляки, livejournal, сдаюсь, люди

Previous post Next post
Up