Оля
Мені дуже-дуже треба йти спати але конче треба написати про Олю.
"Оля угадивай, угадивай!"
От така вона, моя Юзвишина. Така незворушно спокійна і водночас абсолютно божевільна.
Які ті наші ночі на кухні були сповнені найглибшого сенсу в житті. Пусті розмови з найглибшим сенсом. Мільйон цигарок і тисячі літрів чаю. Ми дурні, куримо на кухні посеред пізньої-пізньої ночі бо жодній з нас не спиться. І ржемо. Знімаємо дурнуваті відео, співаємо, танцюємо. Я зараз відчуваю те опівнічне відчуття холоду на шкірі під тонкою піжамою з прочиненим вікном на кухні та млосне відчуття у шлунку від голоду (бо ж скільки часу від вечері пройшло?) та диму. І похрін на спання, бо ми такі зовсім юні і такі зовсім дурні.
О, моя кохана, кохана, мільйон разів кохана Оля! Прийди до мене вночі, розбуди мене своїм слонячим перевертанням у ліжку з підстрибуванням, роздратуй мене якоюсь дурною фразою, щоб я не спала, і ми підемо на кухню. Зваримо чаю (чаю-похудаю, пам"ятаєш той досвід?), закуримо і почнемо говорити найбезглуздіші нісенітниці у світі. Бо так треба. Такий наш план.
І такі ті безглузді нісенітниці найважливіші й переповнені найглибшим сенсом у світі.
І такою ж найглибшою та найніжнішою любов"ю.
Оля, моя рідна Оля.
Моє дурне.
"Оля угадивай, угадивай!"
От така вона, моя Юзвишина. Така незворушно спокійна і водночас абсолютно божевільна.
Які ті наші ночі на кухні були сповнені найглибшого сенсу в житті. Пусті розмови з найглибшим сенсом. Мільйон цигарок і тисячі літрів чаю. Ми дурні, куримо на кухні посеред пізньої-пізньої ночі бо жодній з нас не спиться. І ржемо. Знімаємо дурнуваті відео, співаємо, танцюємо. Я зараз відчуваю те опівнічне відчуття холоду на шкірі під тонкою піжамою з прочиненим вікном на кухні та млосне відчуття у шлунку від голоду (бо ж скільки часу від вечері пройшло?) та диму. І похрін на спання, бо ми такі зовсім юні і такі зовсім дурні.
О, моя кохана, кохана, мільйон разів кохана Оля! Прийди до мене вночі, розбуди мене своїм слонячим перевертанням у ліжку з підстрибуванням, роздратуй мене якоюсь дурною фразою, щоб я не спала, і ми підемо на кухню. Зваримо чаю (чаю-похудаю, пам"ятаєш той досвід?), закуримо і почнемо говорити найбезглуздіші нісенітниці у світі. Бо так треба. Такий наш план.
І такі ті безглузді нісенітниці найважливіші й переповнені найглибшим сенсом у світі.
І такою ж найглибшою та найніжнішою любов"ю.
Оля, моя рідна Оля.
Моє дурне.