Про звіряток =)
...Жила-була собі дівчинка. Рік у неї був, м'яко кажучи не найкращий, а зовсім навпаки. Та все ж вона трималася, борсалася з усіх сил у життєвому водовороті, який невпинно затягував її все глибше й глибше. І от настав момент, коли сили і бажання виплисти закінчилися. Тоді дівчинка почала тонути. Повільно вона опускалася все нижче й нижче у чорні глибини депресії, останнє сонячне проміння вже не діставало до тієї глибини. Аж тут дівчинка побачила малеееесеньку соломинку і вирішила вчепитися за неї, а далі - буде, що буде... 
Коли було мені зовсім кепсько, побачила в І-неті кумедних звіряток і закохалася в них з першого погляду. Накупила різнокольорових шкарпеток і спробувала й собі щось таке змайструвати. Звірятка вийшли кострубаті, не такі охайні і правильні, як з гарнюніх світлин. Але вони примусили декількох людей посміхатися, деяких навіть пританцьовувати =) Так я отримала заряд позитивної енергії, хтось наче трохи підзарядив мене, навіть з'явилися сили гребсти далі по хвилях. Хоча депресія мене все ще міцно тримає за одну ногу, я все ж борсаюся. Під катом ще декілька зайців і кіт Рижик ))
Мій перший ЗаИц-фотограф для колеги. На роботі викликав справжній фурор. Хоча розпочалося все із Коте-гопника, але він наразі у Празі, тож чекаємо фоток.
Потім була Матільда в подарунок на день народження подружки. Вийшла вся така у стилі прованс (хоча я не надто в стилях розбираюсь, але нехай буде прованс)
Якось у листопаді моїй добрій знайомій Стасі було дуже зле (все та ж гадюка - депресія). Мені так хотілося її порадувати. Так за одну ніч народився (ну, тобто пошився) кіт Рижик у шарфі. Дошивала його зранку у Макдональдсі, але воно того було варте. Такої реакції на свої подарунки я в житті не бачила! Просто вибух емоцій, а що сама у цей час відчувала - не передати ))
А ця гарнюня дівчинка також була подарунком на день народження для подружки, яка зараз живе далеко. Ми рідко бачимося, але я їй пошила замінник себе. Тепер вона бідкається, що рідко і її бачить, бо цілими днями й вечорами на роботі, а серйозність закладу не дозволяє поселити там Зайку.
Оце таким займаюся. На черзі нові звірята до Нового року. Дуже кумедні малюки. Але поки що тримаю їх у секреті.
Коли було мені зовсім кепсько, побачила в І-неті кумедних звіряток і закохалася в них з першого погляду. Накупила різнокольорових шкарпеток і спробувала й собі щось таке змайструвати. Звірятка вийшли кострубаті, не такі охайні і правильні, як з гарнюніх світлин. Але вони примусили декількох людей посміхатися, деяких навіть пританцьовувати =) Так я отримала заряд позитивної енергії, хтось наче трохи підзарядив мене, навіть з'явилися сили гребсти далі по хвилях. Хоча депресія мене все ще міцно тримає за одну ногу, я все ж борсаюся. Під катом ще декілька зайців і кіт Рижик ))
Мій перший ЗаИц-фотограф для колеги. На роботі викликав справжній фурор. Хоча розпочалося все із Коте-гопника, але він наразі у Празі, тож чекаємо фоток.
Потім була Матільда в подарунок на день народження подружки. Вийшла вся така у стилі прованс (хоча я не надто в стилях розбираюсь, але нехай буде прованс)
Якось у листопаді моїй добрій знайомій Стасі було дуже зле (все та ж гадюка - депресія). Мені так хотілося її порадувати. Так за одну ніч народився (ну, тобто пошився) кіт Рижик у шарфі. Дошивала його зранку у Макдональдсі, але воно того було варте. Такої реакції на свої подарунки я в житті не бачила! Просто вибух емоцій, а що сама у цей час відчувала - не передати ))
А ця гарнюня дівчинка також була подарунком на день народження для подружки, яка зараз живе далеко. Ми рідко бачимося, але я їй пошила замінник себе. Тепер вона бідкається, що рідко і її бачить, бо цілими днями й вечорами на роботі, а серйозність закладу не дозволяє поселити там Зайку.
Оце таким займаюся. На черзі нові звірята до Нового року. Дуже кумедні малюки. Але поки що тримаю їх у секреті.