(no subject)
Подивилася старі фотки...і замучила не те щоб ностальгія, а якесь абсолютно дурнувате відчуття оніміння, місцевої анестезії пам"яті. Я нічого не пам"ятаю. Де? Що? Як? Хто?
Справа навіть не у тому наскільки ми всі змінилися, наскільки багато людей прийшло і пішло, а події, спогади, відчуття...все кудись випдає, десь дівається і стає неважливим.
І виникає бажання не повернути старе, а побільше запам"ятати з теперішнього, бо колись воно теж стане таким далеким та інакшим.
Дивно і кумедно, колись зроблю підбірку фото. Думаю, для когось вони теж стануть каталізатором двояких емоцій:)
Справа навіть не у тому наскільки ми всі змінилися, наскільки багато людей прийшло і пішло, а події, спогади, відчуття...все кудись випдає, десь дівається і стає неважливим.
І виникає бажання не повернути старе, а побільше запам"ятати з теперішнього, бо колись воно теж стане таким далеким та інакшим.
Дивно і кумедно, колись зроблю підбірку фото. Думаю, для когось вони теж стануть каталізатором двояких емоцій:)