Підготовка до війни в Криму
Originally posted by bilozerska at Підготовка до війни в Криму
Побувала вчора, 20 грудня, на командно-штабних навчаннях, організованих «Братством» Корчинського спільно з «Новою силою» Збітнєва, «Северним Братством» і «Патріотом України». («ПУ» не значиться серед організаторів, але його лідери були присутні в залі у камуфляжі з емблемами).
Тема штабних навчань - протидія Росії після анексії нею Криму, яку вони вважають неминучою.
Щоб не уподібнюватись радянським пропагандистам, які критикували твори, яких не читали не тільки їхні слухачі/читачі, але й вони самі, викладаю повністю, без скорочень і коментарів, зміст демонстрованих на екрані слайдів, потім - уривки з виступів, потім - свої висновки.
Командно-штабні навчання «Дії добровольчих підрозділів на Кримському ТВД»
1. Політична позиція
Завдання: - попередження виникнення конфлікту як такого.
В разі його початку:
- захист російськомовного населення Криму та нацменшин від авантюристичної політики Кремля та місцевих сепаратистів.
2. Сценарій конфлікту:
Керівництво військових та правоохоронних структур Україні готове (та достатньо компетентно) в разі розвитку ситуації за типовим сценарієм військової агресії.
Але, з найбільшою вірогідністю буде реалізовано так званий «повзучий» сценарій, коли дії сепаратистів та російської сторони буде неможливо класифікувати, як «агресію» на будь-якому етапі її розвитку.
А саме:
- Після виборів до місцевих органів влади, їх керівництво проголошує незалежність від України.
- Українська влада провокується на прийняття заходів силового характеру, введення внутрішніх військ, тощо.
- Сепаратисти звертаються до керівництва Росії за допомогою.
Одночасно:
- українським силовикам в Криму пропонуються перейти на бік росіян (вони перекуповуються);
- втілюються заходи щодо схилення на свій бік кримських татар;
- блокуються українські військові частини;
- створюються місцеві загони самооборони;
- посилюється пропагандистська кампанія в російських ЗМІ;
Ці дії забезпечуються заздалегідь введеними на територію Криму російськими підрозділами спеціального призначення.
Представники "Патріоту України" (на передньому плані - Сполох), братчик Лінукс, Оксана Корчинська і Валентин Олійник
Таким чином, буде створена ситуація, коли «рішення на постріл» українські військові прийняти не зможуть. Бо стріляти доведеться чи то в «законних» представників влади, чи то в «жінок та дітей».
Після підготування плацдарму та інформаційного забезпечення операції, розпочнеться прибуття на півострів підрозділів ЗС РФ.
Від РФ будуть задіяними сили постійної готовності з 3-х військових округів: МВО, ЛенВО, ПУрВО.
ВСЬОГО:
до 40 тис о/с,
до 800 танків,
до 2 000 од. бронетехніки,
до 300 РСЗВ та артсистем,
до 20 ОТК (Луна та Іскандер),
до 20 фронтових бомбардувальників,
до 10 літаків-розвідників,
до 20-25 штурмовиків,
до 20 винищувачів,
8-10 бомбардувальників Ту-22МЗ.
3. Дії української сторони:
Військове керівництво України неодноразово заявляло, що Об'єднані сили швидкого реагування (ОСБР) є найбільш боєздатною компонентою ЗС країни і до 2011 року мають налічувати 29 тисяч осіб і мати терміни готовності до застосування - до 15 діб. Їхній «передовий ешелон» - Сили негайного реагування (СНР) мають налічувати 6 тисяч осіб і бути готовими до застосування впродовж 5 діб від моменту отримання команди. Також згадаємо, що їхню основу становлять частини аеромобільних військ, спеціального призначення, морської піхоти, армійської авіації і т.п.
Але, за даними Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння:
-У Сухопутних військах 93% озброєнь та військової техніки вичерпали свій ресурс.
У Повітряних силах з 172 літальних апаратів, які входять до ОСШР небоєготовими є 62, тобто 37%.
У ВМС з 10 надводних кораблів зі складу ОСШР повністю технічно справних -немає. До кінця 2007 стали непридатними до використання 70-80% основної номенклатури ракетно-артелерійського озброєння, близько 50% винищувачів і літаків-розвідників, 60% бомбардувальників, 20% штурмовиків.
Можна говорити, що до кінця 2011 р. українські Збройні сили підійдуть до межі свого існування як функціональна структура.
Завдання негайного переозброєння ЗСУ в умовах політичної та фінансової кризи виконано не буде.
Тому -
ЗДАТНІСТЬ ЗСУ ТА ІНШИХ СИЛОВИХ СТРУКТУР ВІДБИТИ АГРЕСІЮ ВЖЕ ЗАРАЗ ЗНАХОДИТЬСЯ ПІД ВЕЛИКИМ СУМНІВОМ.
Для реалістичної оцінки кампанії треба врахувати, що головною метою операції «росіян» буде не захоплення простору і навіть не розгром українських сил.
СТРАТЕГІЧНА ЗАДАЧА ЦІЄЇ КАМПАНІЇ
- зруйнувати соціальну базу українського спротиву (бо ж на справжню класичну війну з метою фізично зламати Україну в Росії сил все одно немає).
А саме:
-підірвати довіру армії та народу України до влади (віру в її компетентність і здатність протистояти агресії);
-стимулювати внутрішні протиріччя, послабити моральний дух, віру в здатність досягти успіху в боротьбі проти окупантів;
- переконати українців у невідворотності їх поразки і принциповій відсутності сенсу чинити опір.
Всі ці пункти повністю провалюються, якщо «росіяни» стикаються с необхідністю воювати за кожне містечко і влаштовувати штурми за всіма правилами науки.
Головне, щоб у середовищі «росіян» розпочалися ті самі протиріччя, які вони хочуть влаштувати нам.
В брошурі Міноборони Росії «Актуальні завдання розвитку Збройних Сил РФ» наголошується, що "...ключовою умовою перемоги практично в усіх конфліктах є підрив морального духу військ та стимулювання хвилювань в офіцерському корпусі". Це у повній мірі стосується і самих росіян.
Обламування зубів передовим силам нікого не надихатиме на самопожертву, а, навпаки, стимулюватиме ставити політичні питання перед командуванням. Тут криється провал виконання попереднього плану операції і відповідно всієї кампанії, оскільки будь-які штаби завжди дуже нервово реагували на непередбачувані зміни в обстановці, а імпровізації не часто призводять до успіху.
ТАКИМ ЧИНОМ,
первісним завданням патріотичних сил стає те саме обламування зубів передовим силам та стимулювання хвилювань в середині самої Росії, та на міжнародної арені.
Але, розвитку подій за найгіршим сценарієм ще можна запобігти...
4. Першочергові заходи,
які треба негайно провести керівництву України
- Приведення статусу Криму в відповідність з основними положеннями Конституції України;
- Позбавлення Криму автономії та проголошення Таврійського краю із столицею в Херсоні, до якого ввійдуть Миколаївська, Херсонська та Сімферопольська області, позбавлення Севастополю особливого статусу;
- Мораторій на проведення виборів в місцеві органи влади в Таврійському краю не менш ніж на 10 років, введення прямого підпорядкування Міністерству культури та туризму України (втілення плану Потьомкіна);
-Демілітаризація та деполітизація Криму;
- Створення Генпрокураторою, СБУ, МВД державної міжвідомчої комісії по розслідуванню підривної діяльності іноземних держав на території Криму;
- Позбавлення анонімності пенсійної еліти Севастополю (осіб, які отримують подвійну пенсію ті соціальні виплати, особливо, серед колишніх військовослужбовців ЗС РФ);
- Ревізія дозвільної системи в Криму (є дані, що % видачі дозволів на нарізну зброю в Криму перевищує в останні роки навіть аналогічний Київ).
5. Деякі дані про можливі наслідки конфлікту в Криму
1. ЕКОНОМІЧНІ:
- Об'єктами руйнувань та мародерства стане, по перше елітна нерухомість;
- Припинення транспортного сполучення (морського, залізничного, повітряного, автомобільного);
- Припинення туризму як такого на найближчі 10 років.
Прямі економічні втрати в разі конфлікту (для всіх форм власності) оцінюються в 4,2 - 4,5 млрд доларів США.
До цього слід додати страхові виплати, маса яких здатна обрушити страховий та фінансовий ринок регіону.
2. ГУМАНІТАРНІ:
- Кількість жертв активної фази конфлікту серед громадського населення оцінюються в 30-50 тис загиблими;
- Кількість біженців - 420 - 450 тис.
Слід зазначити, що Лужков вивезе до Москви два десятка осіб, безпосередньо відповідальних за конфлікт, а решту біженців розмістять в таборах в Караваево-Черкесії.
Судячи по стану південно-осетинських біженців, весело їм там не буде - висока смертність.
- Зростання наркотрафіку, торгівлі людьми, контрабанди;
- Розповзання конфлікту на іншу територію України, Росії, держав регіону.
3. ЕКОЛОГІЧНІ:
Об'єктами ураження стануть, насамперед, система водопостачання Криму.
Всі наслідки такого екологічної катастрофи важко, навіть, спрогнозувати.
4. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОБРОВОЛЬЧИХ ДРУЖИН:
Є велика ймовірність того, що керівництво України піде шляхом М.Саакашвілі - тобто буде представляти себе
страждальцем,а не борцем.
Силові структури, які отримують від влади удар в спину, також не зможуть виконати свій конституційний
обов'язок.
Розпочнеться багатосторонній конфлікт в середині самій української влади.
Таким чином, вся відповідальність за протидію агресії покладається на Добровольчі підрозділи (ДП)
Основні завдання ДП
- Завдати ударів по органам місцевої влади;
- Ізолювати театр бойових дій перервати сполучення Криму із зовнішнім світом, з метою - не дати конфлікту перекинутись на решту території України;
- Спричинити максимальні втрати інтересам антиукраїнського бізнесу в Криму;
- Ліванізувати конфлікт - неконтрольована територія, постійні втрати російських військ (нова Чечня);
- Сприяти новому наступу на РФ на Кавказі;
- Забезпечити підтримку та спільні дії іншим патріотичним силам України.
5. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАСОБІ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ
1. Будь-якій конфлікт в Криму розпочнеться в Москві.
Серед українських гастарбайтерів є спеціально підготовлені люді, а безконтрольна роздача російських паспортів призвела до того, що теракти в російських містах будуть створювати особи слов'янської зовнішності та з російськими паспортами.
2. На західних кордонах України будуть підірвані магістральні газо- та продуктопроводи до Європи.
3. Буде зруйноване залізничне сполучення на західних кордонах РФ.
4. Будуть зруйновані комунікації Україна, Росія - Крим - електричні мережі, залізничне та автомобільне сполучення, водопостачання, паливні сховища.
В подальшому розпочнеться класична партизанська війна та міська герілья.
**********************************************************
УРИВКИ З ЖИВОЇ МОВИ
(Тут я спробувала по ходу дещо прокоментувати, виділивши свої міркування курсивом. Добре їм - у них цілий штаб над цими планами працював, а мені, не воєнспецу, доводиться розбиратися самій :)).
Дмитро Корчинський:
- Результатом цих штабних навчань буде ціла низка інструктивних і методичних матеріалів для активу всіх патріотичних організацій на випадок війни. За результатами будуть проводитись тактичні навчання.
- В Україні в результаті кризи буде збільшуватися сепаратизм, в Росії - агресивно-імперіалістичні настрої.
(Дуже правильно казав про те, що найдієвіший вихід з Кризи для РФ - анексія Криму, про фінансування нею сепаратистів тощо).
- Позаяк будь-які наші спроби в цьому напрямку розцінюються лохуватою українською громадськістю як провокація, то на цих командно-штабних навчаннях ми торкаємося тільки того конфлікту, який відбудеться уже після того, як республіканський парламент заявить про відділення Криму від України і окупаційні підрозділи будуть введені у Крим. Все, що можна робити до цього часу, ми відсуваємо і не розглядаємо… Почалася війна - ми починаємо воювати… Максимум через 2 роки ми будемо мати масштабний повноцінний конфлікт в Криму».
(Не віриться мені, що сепаратисти можуть прийти до влади в масштабах Криму. Скоріше, будуть підкуплені Кремлем якісь діячі районного масштабу, які проголосять «незалежність Криму» на рівні свого району. Це ніяк не може стати підставою для російських військ охороняти їх і їхні райони. Але якщо на них почнуть нападати - тоді залюбки - О.Б.).
Олексій Арестович, капітан запасу, професійний розвідник:
- Сенсационность сегодняшнего мероприятия заключается в том, что впервые парамилитарные добровольческие структуры рассматривают тематику защиты собственного населения, в т.ч. и в гуманитарном аспекте… Главной и основной жертвой всех конфликтов на постсоветской территории становится русскоязычное население.
Олексій Арестович
- Господин Коновалюк расследует у нас поставки оружия в Грузию и не знает или скрывает, что в это же время Украина поставила вооружения в Россию в 4,5 раза больше, чем в Грузию.
- Основная ставка руководства РФ делается на то, чтобы коренным образом заменить русскоязычное население Крыма. Физически. Оно их там не устраивает. Их переселят в лагеря для беженцев в Карачаево-Черкессии, где им будет очень плохо. А ставка в данном конфликте делается на крымских татар. Им, по неофициальным данным, предложили крымско-татарскую автономию в составе Российской Федерации.
(Не вірю я, що росіяни виселять свою опору - російськомовне населення, щоб звільнити місце для татар, які їх ненавидять. Скоріше, запруть у ці табори українську меншість. А щодо татар - РФ не може дати їм більше, ніж автономію у своєму складі, але ж Крим має її і зараз. Тобто: якщо Україна ліквідує автономію, до чого закликає сценарій «Братства», тоді Росія - «захисник» - зможе її запропонувати знов, уже в своєму складі - О.Б.).
Ще О.Арестович казав, що після перемоги сепаратистів підкуплена міліція буде їх захищати, а татари нападати на російськомовне населення.
(Тобто: якщо будуть введені російські війська, татари почнуть різати мирне російськомовне населення, яке зустрічатиме війська хлібом-сіллю. Так воно і буде, безумовно, тільки боїться цього Росія, а не Україна. - О.Б.).
Арестович - спокійним, діловим тоном: «Нас ждет катастрофа… Сценарий апокалипсиса…»
Казав і про те, що конфлікт в Криму вигідний «західним силам», провідником волі яких у певній мірі є Президент. Незрозуміло одне (і про це питали під час заходу): навіщо «західним силам» конфлікт у Криму. Москві - зрозуміло: загарбати Крим. А тим навіщо?
«Це традиційна англо-саксонська політика - зв’язувати Росію війною, - відповів на це питання Д.Корчинський. - Росію штовхають займатися безперспективними речами на Кавказі і в Криму... Росія взяла Абхазію і Осетію - транспортні тупики. В геополітичному плані це не дало їй нічого. Росія візьме Крим. В геополітичному плані це нічого. Але це унеможливить укладання довготривалих енергетичних контрактів з Європою, що вигідно США. Це означає, що Росія буде зав’язана на цих мало перспективних напрямках і не зможе відволікатися на Тихоокеанський басейн. Це басейн 21-го століття. Там найважливіше. Не дати Росії піти туди - завдання англосаксонського світу. Росія завжди піддається на цю провокацію, можливо, тому, що це легше".
(У цю «безперспективність» я теж не вірю. На Кавказі, наприклад, Кремлю треба було не загарбати Осетію саму по собі, а повалити грузинський режим, щоб мати підконтрольну Грузію, яка б не качала енергоносії в обхід Росії.
Загарбання Криму, крім цілої купи реальних переваг, які дає приналежність до своєї держави такої території, дало б режиму перемогу, що порятувала б його від неминучого падіння, а імперію - від розвалу - О.Б.).
Юрій Збітнєв, лідер партії "Нова сила"
Юрій Збітнєв не погодився з тим, що необхідно ліквідувати автономію Криму. На його думку, Ющенко довів країну до такого стану, що «ми повинні або віддати Крим кримським татарам, або просто його втратити». Казав, що Україні потрібна сильна влада, яка не лише у Криму наведе порядок, а й націлиться на Придністров’я і Кубань.
Корчинський: «Падіння чи ще більше послаблення центральної влади не означає конечне розпадання цієї території». Він знає лише один випадок, коли країна розпалася: Югославія.
- Все наше багатство - невелика кількість відморожених людей, які, можливо, будуть воювати... Кількість бійців у «Хезболі» - 3-4 сотні людей, і держава Ізраїль під загрозою.... В Талібані - кілька сотень чоловік. Навіть зараз наявної у нас кількості людей достатньо, щоб будувати не лише тактичні плани, але й стратегічні.
- Ми задали штучні рамки: анексія Криму почалася - наші дії. Те, що до анексії Криму, ми не розглядаємо, тому що все, що б ми не сказали публічно, буде провокацією.
- Єдиного центру не буде, він просто непотрібний. Група з 5 людей здатна реалізовувати серйозні тактичні завдання.
(Особисто я вважаю, що група з 5 осіб може здійснювати лише сліпий терор - наприклад, підірвати бомбу на базарі. Бо занадто добре знаю, що п’ятірці людей важко навіть спільно провчити кривдника одного з них. Це можливо, тільки якщо він - дворовий пацан. Підловили біля під’їзду і побили. Якщо ж він бізнесмен і пересувається на авто, вистежити його вже майже нереально. Бо для цього потрібна машина, а той, у кого вона є, завжди працює і зайнятий. Навіть якщо він викроїв час для поїздки - він поїхав один раз, якщо щось одразу не вийшло, другого разу не буде. До того ж, однієї машини буває мало, вона швидко намозолить очі тощо - О.Б.)
Корчинський: «Будь-якій групі з Івано-Франківську, для того, щоб боротися з анексією Криму, не треба їхати у Крим. Для цього потрібно сперти торбу аміачної селітри в колгоспі, перемішати її з серебрянкою, зробити саморобний детонатор і розкопати газопровід найближчий. Газопроводи мають підриватися, і це важливо, на західному кордоні України, а залізниці, які з’єднують Росію з Європою, мають підриватися на східному кордоні України. Це само собою - Україна не має бути відрізана від російського газу, а Європа має бути відрізана… Комунікації неможливо охороняти по всій довжині. Це легкі об’єкти. Підрив газопроводу - це значно краще, ніж підрив колони російських танків».
(Якщо російський газ з цієї причини перестане йти у Європу, Росія його перекриє - О.Б.)
Арестович наголосив: «Удар надо нанести по массовому сознанию и по экономическим объектам». Він підкреслив, що теракти будуть не проти мирного населення, а проти військових.
- Начнется все с подрыва коммуникаций. Следующее, что должна понимать группа из 5 человек - что надо бить по российскому бизнесу. Списки объектов этого бизнеса будут нами опубликовываться в дальнейшем, в методических материалах и в открытой прессе, чтобы все знали, какую заправку можно взорвать.
(Відтепер ФСБ не доведеться ставити унсовський хрест на програму КУН, як у фільмі «08.08.08». Документи будуть справжніми, і не треба буде довго пояснювати, де їх знайшли - вони будуть опубліковані у відкритих джерелах.
Тут, як в старі добрі 90-і, можна було б брати податки з власників заправок за не включення їхньої заправки у список на підривання; ось і фінансування для організації :) - О.Б.)
- Кожна група з 5-10 чоловік, яка збирається вирушати у Крим, вів далі Корчинський, має вирішити питання, де брати зброю і гроші. Запитавши у зала, де в Криму брати зброю, він врешті-решт порадив купити на Петрівці базу власників мисливської зброї, їхати до Криму вже з дискетою і виставити там хату, бо це легше, ніж склад. Бо хата не охороняється. «Виставивши одну хату, ми, як правило, маємо пару стволів, яких достатньо для нападу на міліцейський патруль, який приїде по виклику на цю саму хату».
- Бізнес у воєнні часи поділяється на 2 категорії: антинародний і проукраїнський. Проукраїнський - це той, що дає гроші на партизанську боротьбу. Гроші треба брати з обох бізнесів: добровільні пожертви від проукраїнського і експропрійовані гроші з антинародного бізнесу.
- Перші об’єкти атаки, коли вже є зброя і гроші - всі органи влади, які намагаються виконувати свої обов’язки. Починаючи від ЖЕКу і закінчуючи ВР Криму.
Цілями будь-якої партизанської війни мають бути найменш захищені цілі. Мають бути підірвані всі заправки, до яких вдасться дістатися, обстріляні всі органі влади. Якщо на території анексованого Криму людина у формі - це означає, що це або військовослужбовець федеральних сил, або міліціонер. Тобто ціль.
…Головне - насильство ЩОДНЯ по найменш захищених цілях.
- У разі анексії Криму бізнес поділяється на проукраїнський і антинародний не тільки в Криму, а по всій території України. Ті бізнесмени, які відмовляються фінансувати цю діяльність, є посібниками сепаратистів.
- Якби це були не ми, ми відучили б місцеве населення збиратися у натовпи шляхом трьох-чотирьох підривів у місцях масового скопичення людей. Ми цього дозволити собі не зможемо, але, можливо, хтось інший зможе це собі дозволити.
(Хтось збирає натовп захисників російської мови. Хтось інший, але профінансований з того ж джерела, влаштовує там вибух. Росія виголошує гнівну ноту, вимагає знайти винних. Їх не знаходять, ситуація повторюється, Росія вживає силові заходи - О.Б.)
Корчинський:
- Партизанська тактика - це самогубча тактика. Люди які на це наважились, мають віддавати собі звіт, що відсотків 80 з них загине… Але ми всі повинні знати, що ті люди, які загинуть в бою, (дуже серйозним і ліричним тоном) уже через 15 хвилин будуть у Валгаллі, сидіти за одним столом з героями.
На зауваження: «це у «Патріотів», у нас трошки по іншому», Корчинський поправився: «у Валгаллі, по праву руку від Ісуса Христа, і це буде найкраще, що може з нами статися».
Арестович:
- Вторая фаза конфликта - он перейдет из парамилитарной в милитарную форму, когда армии будет дан приказ вас ловить. 50-80% действующих там погибнет, а может, и больше.
Хтось спитав, якими мають бути стосунки з українською армією? «Співпраця, - відповів Корчинський. - Ми маємо забирати у них зброю і боєприпаси, міняти на гражданку».
Лисиця
*******************************************************
МОМЕНТИ, НА ЯКИХ МЕНІ ХОТІЛОСЯ Б ЗУПИНИТИСЯ:
1. Сценарій. Викликає підозрілі асоціації зі сталінським планом війни. Там теж передбачалося, що ворог нападає першим, але бої чомусь ведуться виключно на його території. Тобто спочатку він нападає, а потім ми, без проміжної стадії, женемо його до Берліна.
2. Гастарбайтери. Підготовлені (українськими спецслужбами?) люди з російськими паспортами і європейською зовнішністю для терактів в Росії. (Якщо Коновалюк знову не знайде українських паспортів - ось і пояснення: а вони ж російські!).
3. Табори біженців. І Корчинський, і Арестович робили дуже великий акцент на таборах біженців. Навряд чи вони збираються працювати з біженцями в Карачаєво-Черкесії...
4. Кримські татари. Нібито Росія домовилась з ними про кримсько-татарську автономію у складі РФ. Це на правду не схоже (бо татарам це невигідно; якщо навіть підкупити їхніх лідерів, середня ланка вийде з підпорядкування), а схоже на спробу посварити українську владу і росіян Криму з кримськими татарами.
5. Комунікації. Знищити в разі війни комунікації, щоб запобігти ескалації конфлікту. Відрізати Крим таким чином можна скоріше від України.
6. Органи влади. Плануються напади на місцеві органи влади. Але, якщо анексія вже відбулася, керувати будуть не вони, а російські військові комендатури, проти яких силами маленького загону нічого не зробиш. Навіть якщо «прямої анексії» ще немає, а просто «морпєхі» взяли під захист сепаратистську районну раду - вже ти їй нічого не зробиш.
*********************************************************
(Відео з сайту "Братства", знімала lisitsia_ua)
********************************************
ВИСНОВКИ
1.Відсотків 80% сказаного - правда. Дуже професійно зроблена правда.
2. Да пробачать мене мої друзі з «Братства» - те, що все вищесказане планується робити тільки після анексії Криму, вважаю звичайнісіньким дісклеймером. Сама іноді такі пишу - а що робити, якщо пишеш під власним прізвищем і фейсом? :)
3. Припускаю, що до реальних терактів не дійде - вистачить брошури з переліком заправок.
4.Вважаю, що ні в «Братства» Корчинського, ні в «Патріота України», ні в усіх націоналістів разом узятих (навіть якщо всі вони об’єднаються, включно з «Просвітою» :), немає сил, щоб, наприклад, вимести росіян з Криму до або після початку ними війни, або хоча б регулярними терактами змусити їх зупинитися. Рядових виконавців переловлять, а на тих, кого вони встигнуть убити, Кремлю традиційно плювати.
Отже, все, що може по максимуму небагаточисельне угрупування навчених і відданих людей - це розв’язати конфлікт, а якщо він увійде у затяжну стадію - діяти у таборах біженців за прикладом Лівану.
5. Закономірне питання: для чого тоді особисто я вчуся стріляти?
Зараз ви будете топтати мене ногами, але я вважаю, що праве парамілітарне угрупування у державі може діяти:
- у мирний або порівняно мирний час - якщо влада українська, у якості таємного «карального меча» цієї влади. (На випадок, коли указ Президента саботується або коли справа настільки делікатна, що її не можна доручити армії чи міліції. Це всупереч демократичним нормам, але мені, як усі знають, на них начхати).
Якщо влада неукраїнська - готуватися і сприяти приходу української влади. Хоча тут дуже велика імовірність, що роздавлять, як Кучма УБК.
- у воєнний час - або у вигляді партизанського загону, координованого з центру, або, якщо «центру» вже немає, Президент і міністр оборони сидять у таборі тощо - от тоді вже як у Лівані. На власний страх і ризик.
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/107760.html
http://bilozerska.livejournal.com/107760.html?format=light
Побувала вчора, 20 грудня, на командно-штабних навчаннях, організованих «Братством» Корчинського спільно з «Новою силою» Збітнєва, «Северним Братством» і «Патріотом України». («ПУ» не значиться серед організаторів, але його лідери були присутні в залі у камуфляжі з емблемами).
Тема штабних навчань - протидія Росії після анексії нею Криму, яку вони вважають неминучою.
Щоб не уподібнюватись радянським пропагандистам, які критикували твори, яких не читали не тільки їхні слухачі/читачі, але й вони самі, викладаю повністю, без скорочень і коментарів, зміст демонстрованих на екрані слайдів, потім - уривки з виступів, потім - свої висновки.
Командно-штабні навчання «Дії добровольчих підрозділів на Кримському ТВД»
1. Політична позиція
Завдання: - попередження виникнення конфлікту як такого.
В разі його початку:
- захист російськомовного населення Криму та нацменшин від авантюристичної політики Кремля та місцевих сепаратистів.
2. Сценарій конфлікту:
Керівництво військових та правоохоронних структур Україні готове (та достатньо компетентно) в разі розвитку ситуації за типовим сценарієм військової агресії.
Але, з найбільшою вірогідністю буде реалізовано так званий «повзучий» сценарій, коли дії сепаратистів та російської сторони буде неможливо класифікувати, як «агресію» на будь-якому етапі її розвитку.
А саме:
- Після виборів до місцевих органів влади, їх керівництво проголошує незалежність від України.
- Українська влада провокується на прийняття заходів силового характеру, введення внутрішніх військ, тощо.
- Сепаратисти звертаються до керівництва Росії за допомогою.
Одночасно:
- українським силовикам в Криму пропонуються перейти на бік росіян (вони перекуповуються);
- втілюються заходи щодо схилення на свій бік кримських татар;
- блокуються українські військові частини;
- створюються місцеві загони самооборони;
- посилюється пропагандистська кампанія в російських ЗМІ;
Ці дії забезпечуються заздалегідь введеними на територію Криму російськими підрозділами спеціального призначення.
Представники "Патріоту України" (на передньому плані - Сполох), братчик Лінукс, Оксана Корчинська і Валентин Олійник
Таким чином, буде створена ситуація, коли «рішення на постріл» українські військові прийняти не зможуть. Бо стріляти доведеться чи то в «законних» представників влади, чи то в «жінок та дітей».
Після підготування плацдарму та інформаційного забезпечення операції, розпочнеться прибуття на півострів підрозділів ЗС РФ.
Від РФ будуть задіяними сили постійної готовності з 3-х військових округів: МВО, ЛенВО, ПУрВО.
ВСЬОГО:
до 40 тис о/с,
до 800 танків,
до 2 000 од. бронетехніки,
до 300 РСЗВ та артсистем,
до 20 ОТК (Луна та Іскандер),
до 20 фронтових бомбардувальників,
до 10 літаків-розвідників,
до 20-25 штурмовиків,
до 20 винищувачів,
8-10 бомбардувальників Ту-22МЗ.
3. Дії української сторони:
Військове керівництво України неодноразово заявляло, що Об'єднані сили швидкого реагування (ОСБР) є найбільш боєздатною компонентою ЗС країни і до 2011 року мають налічувати 29 тисяч осіб і мати терміни готовності до застосування - до 15 діб. Їхній «передовий ешелон» - Сили негайного реагування (СНР) мають налічувати 6 тисяч осіб і бути готовими до застосування впродовж 5 діб від моменту отримання команди. Також згадаємо, що їхню основу становлять частини аеромобільних військ, спеціального призначення, морської піхоти, армійської авіації і т.п.
Але, за даними Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння:
-У Сухопутних військах 93% озброєнь та військової техніки вичерпали свій ресурс.
У Повітряних силах з 172 літальних апаратів, які входять до ОСШР небоєготовими є 62, тобто 37%.
У ВМС з 10 надводних кораблів зі складу ОСШР повністю технічно справних -немає. До кінця 2007 стали непридатними до використання 70-80% основної номенклатури ракетно-артелерійського озброєння, близько 50% винищувачів і літаків-розвідників, 60% бомбардувальників, 20% штурмовиків.
Можна говорити, що до кінця 2011 р. українські Збройні сили підійдуть до межі свого існування як функціональна структура.
Завдання негайного переозброєння ЗСУ в умовах політичної та фінансової кризи виконано не буде.
Тому -
ЗДАТНІСТЬ ЗСУ ТА ІНШИХ СИЛОВИХ СТРУКТУР ВІДБИТИ АГРЕСІЮ ВЖЕ ЗАРАЗ ЗНАХОДИТЬСЯ ПІД ВЕЛИКИМ СУМНІВОМ.
Для реалістичної оцінки кампанії треба врахувати, що головною метою операції «росіян» буде не захоплення простору і навіть не розгром українських сил.
СТРАТЕГІЧНА ЗАДАЧА ЦІЄЇ КАМПАНІЇ
- зруйнувати соціальну базу українського спротиву (бо ж на справжню класичну війну з метою фізично зламати Україну в Росії сил все одно немає).
А саме:
-підірвати довіру армії та народу України до влади (віру в її компетентність і здатність протистояти агресії);
-стимулювати внутрішні протиріччя, послабити моральний дух, віру в здатність досягти успіху в боротьбі проти окупантів;
- переконати українців у невідворотності їх поразки і принциповій відсутності сенсу чинити опір.
Всі ці пункти повністю провалюються, якщо «росіяни» стикаються с необхідністю воювати за кожне містечко і влаштовувати штурми за всіма правилами науки.
Головне, щоб у середовищі «росіян» розпочалися ті самі протиріччя, які вони хочуть влаштувати нам.
В брошурі Міноборони Росії «Актуальні завдання розвитку Збройних Сил РФ» наголошується, що "...ключовою умовою перемоги практично в усіх конфліктах є підрив морального духу військ та стимулювання хвилювань в офіцерському корпусі". Це у повній мірі стосується і самих росіян.
Обламування зубів передовим силам нікого не надихатиме на самопожертву, а, навпаки, стимулюватиме ставити політичні питання перед командуванням. Тут криється провал виконання попереднього плану операції і відповідно всієї кампанії, оскільки будь-які штаби завжди дуже нервово реагували на непередбачувані зміни в обстановці, а імпровізації не часто призводять до успіху.
ТАКИМ ЧИНОМ,
первісним завданням патріотичних сил стає те саме обламування зубів передовим силам та стимулювання хвилювань в середині самої Росії, та на міжнародної арені.
Але, розвитку подій за найгіршим сценарієм ще можна запобігти...
4. Першочергові заходи,
які треба негайно провести керівництву України
- Приведення статусу Криму в відповідність з основними положеннями Конституції України;
- Позбавлення Криму автономії та проголошення Таврійського краю із столицею в Херсоні, до якого ввійдуть Миколаївська, Херсонська та Сімферопольська області, позбавлення Севастополю особливого статусу;
- Мораторій на проведення виборів в місцеві органи влади в Таврійському краю не менш ніж на 10 років, введення прямого підпорядкування Міністерству культури та туризму України (втілення плану Потьомкіна);
-Демілітаризація та деполітизація Криму;
- Створення Генпрокураторою, СБУ, МВД державної міжвідомчої комісії по розслідуванню підривної діяльності іноземних держав на території Криму;
- Позбавлення анонімності пенсійної еліти Севастополю (осіб, які отримують подвійну пенсію ті соціальні виплати, особливо, серед колишніх військовослужбовців ЗС РФ);
- Ревізія дозвільної системи в Криму (є дані, що % видачі дозволів на нарізну зброю в Криму перевищує в останні роки навіть аналогічний Київ).
5. Деякі дані про можливі наслідки конфлікту в Криму
1. ЕКОНОМІЧНІ:
- Об'єктами руйнувань та мародерства стане, по перше елітна нерухомість;
- Припинення транспортного сполучення (морського, залізничного, повітряного, автомобільного);
- Припинення туризму як такого на найближчі 10 років.
Прямі економічні втрати в разі конфлікту (для всіх форм власності) оцінюються в 4,2 - 4,5 млрд доларів США.
До цього слід додати страхові виплати, маса яких здатна обрушити страховий та фінансовий ринок регіону.
2. ГУМАНІТАРНІ:
- Кількість жертв активної фази конфлікту серед громадського населення оцінюються в 30-50 тис загиблими;
- Кількість біженців - 420 - 450 тис.
Слід зазначити, що Лужков вивезе до Москви два десятка осіб, безпосередньо відповідальних за конфлікт, а решту біженців розмістять в таборах в Караваево-Черкесії.
Судячи по стану південно-осетинських біженців, весело їм там не буде - висока смертність.
- Зростання наркотрафіку, торгівлі людьми, контрабанди;
- Розповзання конфлікту на іншу територію України, Росії, держав регіону.
3. ЕКОЛОГІЧНІ:
Об'єктами ураження стануть, насамперед, система водопостачання Криму.
Всі наслідки такого екологічної катастрофи важко, навіть, спрогнозувати.
4. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОБРОВОЛЬЧИХ ДРУЖИН:
Є велика ймовірність того, що керівництво України піде шляхом М.Саакашвілі - тобто буде представляти себе
страждальцем,а не борцем.
Силові структури, які отримують від влади удар в спину, також не зможуть виконати свій конституційний
обов'язок.
Розпочнеться багатосторонній конфлікт в середині самій української влади.
Таким чином, вся відповідальність за протидію агресії покладається на Добровольчі підрозділи (ДП)
Основні завдання ДП
- Завдати ударів по органам місцевої влади;
- Ізолювати театр бойових дій перервати сполучення Криму із зовнішнім світом, з метою - не дати конфлікту перекинутись на решту території України;
- Спричинити максимальні втрати інтересам антиукраїнського бізнесу в Криму;
- Ліванізувати конфлікт - неконтрольована територія, постійні втрати російських військ (нова Чечня);
- Сприяти новому наступу на РФ на Кавказі;
- Забезпечити підтримку та спільні дії іншим патріотичним силам України.
5. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАСОБІ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ
1. Будь-якій конфлікт в Криму розпочнеться в Москві.
Серед українських гастарбайтерів є спеціально підготовлені люді, а безконтрольна роздача російських паспортів призвела до того, що теракти в російських містах будуть створювати особи слов'янської зовнішності та з російськими паспортами.
2. На західних кордонах України будуть підірвані магістральні газо- та продуктопроводи до Європи.
3. Буде зруйноване залізничне сполучення на західних кордонах РФ.
4. Будуть зруйновані комунікації Україна, Росія - Крим - електричні мережі, залізничне та автомобільне сполучення, водопостачання, паливні сховища.
В подальшому розпочнеться класична партизанська війна та міська герілья.
**********************************************************
УРИВКИ З ЖИВОЇ МОВИ
(Тут я спробувала по ходу дещо прокоментувати, виділивши свої міркування курсивом. Добре їм - у них цілий штаб над цими планами працював, а мені, не воєнспецу, доводиться розбиратися самій :)).
Дмитро Корчинський:
- Результатом цих штабних навчань буде ціла низка інструктивних і методичних матеріалів для активу всіх патріотичних організацій на випадок війни. За результатами будуть проводитись тактичні навчання.
- В Україні в результаті кризи буде збільшуватися сепаратизм, в Росії - агресивно-імперіалістичні настрої.
(Дуже правильно казав про те, що найдієвіший вихід з Кризи для РФ - анексія Криму, про фінансування нею сепаратистів тощо).
- Позаяк будь-які наші спроби в цьому напрямку розцінюються лохуватою українською громадськістю як провокація, то на цих командно-штабних навчаннях ми торкаємося тільки того конфлікту, який відбудеться уже після того, як республіканський парламент заявить про відділення Криму від України і окупаційні підрозділи будуть введені у Крим. Все, що можна робити до цього часу, ми відсуваємо і не розглядаємо… Почалася війна - ми починаємо воювати… Максимум через 2 роки ми будемо мати масштабний повноцінний конфлікт в Криму».
(Не віриться мені, що сепаратисти можуть прийти до влади в масштабах Криму. Скоріше, будуть підкуплені Кремлем якісь діячі районного масштабу, які проголосять «незалежність Криму» на рівні свого району. Це ніяк не може стати підставою для російських військ охороняти їх і їхні райони. Але якщо на них почнуть нападати - тоді залюбки - О.Б.).
Олексій Арестович, капітан запасу, професійний розвідник:
- Сенсационность сегодняшнего мероприятия заключается в том, что впервые парамилитарные добровольческие структуры рассматривают тематику защиты собственного населения, в т.ч. и в гуманитарном аспекте… Главной и основной жертвой всех конфликтов на постсоветской территории становится русскоязычное население.
Олексій Арестович
- Господин Коновалюк расследует у нас поставки оружия в Грузию и не знает или скрывает, что в это же время Украина поставила вооружения в Россию в 4,5 раза больше, чем в Грузию.
- Основная ставка руководства РФ делается на то, чтобы коренным образом заменить русскоязычное население Крыма. Физически. Оно их там не устраивает. Их переселят в лагеря для беженцев в Карачаево-Черкессии, где им будет очень плохо. А ставка в данном конфликте делается на крымских татар. Им, по неофициальным данным, предложили крымско-татарскую автономию в составе Российской Федерации.
(Не вірю я, що росіяни виселять свою опору - російськомовне населення, щоб звільнити місце для татар, які їх ненавидять. Скоріше, запруть у ці табори українську меншість. А щодо татар - РФ не може дати їм більше, ніж автономію у своєму складі, але ж Крим має її і зараз. Тобто: якщо Україна ліквідує автономію, до чого закликає сценарій «Братства», тоді Росія - «захисник» - зможе її запропонувати знов, уже в своєму складі - О.Б.).
Ще О.Арестович казав, що після перемоги сепаратистів підкуплена міліція буде їх захищати, а татари нападати на російськомовне населення.
(Тобто: якщо будуть введені російські війська, татари почнуть різати мирне російськомовне населення, яке зустрічатиме війська хлібом-сіллю. Так воно і буде, безумовно, тільки боїться цього Росія, а не Україна. - О.Б.).
Арестович - спокійним, діловим тоном: «Нас ждет катастрофа… Сценарий апокалипсиса…»
Казав і про те, що конфлікт в Криму вигідний «західним силам», провідником волі яких у певній мірі є Президент. Незрозуміло одне (і про це питали під час заходу): навіщо «західним силам» конфлікт у Криму. Москві - зрозуміло: загарбати Крим. А тим навіщо?
«Це традиційна англо-саксонська політика - зв’язувати Росію війною, - відповів на це питання Д.Корчинський. - Росію штовхають займатися безперспективними речами на Кавказі і в Криму... Росія взяла Абхазію і Осетію - транспортні тупики. В геополітичному плані це не дало їй нічого. Росія візьме Крим. В геополітичному плані це нічого. Але це унеможливить укладання довготривалих енергетичних контрактів з Європою, що вигідно США. Це означає, що Росія буде зав’язана на цих мало перспективних напрямках і не зможе відволікатися на Тихоокеанський басейн. Це басейн 21-го століття. Там найважливіше. Не дати Росії піти туди - завдання англосаксонського світу. Росія завжди піддається на цю провокацію, можливо, тому, що це легше".
(У цю «безперспективність» я теж не вірю. На Кавказі, наприклад, Кремлю треба було не загарбати Осетію саму по собі, а повалити грузинський режим, щоб мати підконтрольну Грузію, яка б не качала енергоносії в обхід Росії.
Загарбання Криму, крім цілої купи реальних переваг, які дає приналежність до своєї держави такої території, дало б режиму перемогу, що порятувала б його від неминучого падіння, а імперію - від розвалу - О.Б.).
Юрій Збітнєв, лідер партії "Нова сила"
Юрій Збітнєв не погодився з тим, що необхідно ліквідувати автономію Криму. На його думку, Ющенко довів країну до такого стану, що «ми повинні або віддати Крим кримським татарам, або просто його втратити». Казав, що Україні потрібна сильна влада, яка не лише у Криму наведе порядок, а й націлиться на Придністров’я і Кубань.
Корчинський: «Падіння чи ще більше послаблення центральної влади не означає конечне розпадання цієї території». Він знає лише один випадок, коли країна розпалася: Югославія.
- Все наше багатство - невелика кількість відморожених людей, які, можливо, будуть воювати... Кількість бійців у «Хезболі» - 3-4 сотні людей, і держава Ізраїль під загрозою.... В Талібані - кілька сотень чоловік. Навіть зараз наявної у нас кількості людей достатньо, щоб будувати не лише тактичні плани, але й стратегічні.
- Ми задали штучні рамки: анексія Криму почалася - наші дії. Те, що до анексії Криму, ми не розглядаємо, тому що все, що б ми не сказали публічно, буде провокацією.
- Єдиного центру не буде, він просто непотрібний. Група з 5 людей здатна реалізовувати серйозні тактичні завдання.
(Особисто я вважаю, що група з 5 осіб може здійснювати лише сліпий терор - наприклад, підірвати бомбу на базарі. Бо занадто добре знаю, що п’ятірці людей важко навіть спільно провчити кривдника одного з них. Це можливо, тільки якщо він - дворовий пацан. Підловили біля під’їзду і побили. Якщо ж він бізнесмен і пересувається на авто, вистежити його вже майже нереально. Бо для цього потрібна машина, а той, у кого вона є, завжди працює і зайнятий. Навіть якщо він викроїв час для поїздки - він поїхав один раз, якщо щось одразу не вийшло, другого разу не буде. До того ж, однієї машини буває мало, вона швидко намозолить очі тощо - О.Б.)
Корчинський: «Будь-якій групі з Івано-Франківську, для того, щоб боротися з анексією Криму, не треба їхати у Крим. Для цього потрібно сперти торбу аміачної селітри в колгоспі, перемішати її з серебрянкою, зробити саморобний детонатор і розкопати газопровід найближчий. Газопроводи мають підриватися, і це важливо, на західному кордоні України, а залізниці, які з’єднують Росію з Європою, мають підриватися на східному кордоні України. Це само собою - Україна не має бути відрізана від російського газу, а Європа має бути відрізана… Комунікації неможливо охороняти по всій довжині. Це легкі об’єкти. Підрив газопроводу - це значно краще, ніж підрив колони російських танків».
(Якщо російський газ з цієї причини перестане йти у Європу, Росія його перекриє - О.Б.)
Арестович наголосив: «Удар надо нанести по массовому сознанию и по экономическим объектам». Він підкреслив, що теракти будуть не проти мирного населення, а проти військових.
- Начнется все с подрыва коммуникаций. Следующее, что должна понимать группа из 5 человек - что надо бить по российскому бизнесу. Списки объектов этого бизнеса будут нами опубликовываться в дальнейшем, в методических материалах и в открытой прессе, чтобы все знали, какую заправку можно взорвать.
(Відтепер ФСБ не доведеться ставити унсовський хрест на програму КУН, як у фільмі «08.08.08». Документи будуть справжніми, і не треба буде довго пояснювати, де їх знайшли - вони будуть опубліковані у відкритих джерелах.
Тут, як в старі добрі 90-і, можна було б брати податки з власників заправок за не включення їхньої заправки у список на підривання; ось і фінансування для організації :) - О.Б.)
- Кожна група з 5-10 чоловік, яка збирається вирушати у Крим, вів далі Корчинський, має вирішити питання, де брати зброю і гроші. Запитавши у зала, де в Криму брати зброю, він врешті-решт порадив купити на Петрівці базу власників мисливської зброї, їхати до Криму вже з дискетою і виставити там хату, бо це легше, ніж склад. Бо хата не охороняється. «Виставивши одну хату, ми, як правило, маємо пару стволів, яких достатньо для нападу на міліцейський патруль, який приїде по виклику на цю саму хату».
- Бізнес у воєнні часи поділяється на 2 категорії: антинародний і проукраїнський. Проукраїнський - це той, що дає гроші на партизанську боротьбу. Гроші треба брати з обох бізнесів: добровільні пожертви від проукраїнського і експропрійовані гроші з антинародного бізнесу.
- Перші об’єкти атаки, коли вже є зброя і гроші - всі органи влади, які намагаються виконувати свої обов’язки. Починаючи від ЖЕКу і закінчуючи ВР Криму.
Цілями будь-якої партизанської війни мають бути найменш захищені цілі. Мають бути підірвані всі заправки, до яких вдасться дістатися, обстріляні всі органі влади. Якщо на території анексованого Криму людина у формі - це означає, що це або військовослужбовець федеральних сил, або міліціонер. Тобто ціль.
…Головне - насильство ЩОДНЯ по найменш захищених цілях.
- У разі анексії Криму бізнес поділяється на проукраїнський і антинародний не тільки в Криму, а по всій території України. Ті бізнесмени, які відмовляються фінансувати цю діяльність, є посібниками сепаратистів.
- Якби це були не ми, ми відучили б місцеве населення збиратися у натовпи шляхом трьох-чотирьох підривів у місцях масового скопичення людей. Ми цього дозволити собі не зможемо, але, можливо, хтось інший зможе це собі дозволити.
(Хтось збирає натовп захисників російської мови. Хтось інший, але профінансований з того ж джерела, влаштовує там вибух. Росія виголошує гнівну ноту, вимагає знайти винних. Їх не знаходять, ситуація повторюється, Росія вживає силові заходи - О.Б.)
Корчинський:
- Партизанська тактика - це самогубча тактика. Люди які на це наважились, мають віддавати собі звіт, що відсотків 80 з них загине… Але ми всі повинні знати, що ті люди, які загинуть в бою, (дуже серйозним і ліричним тоном) уже через 15 хвилин будуть у Валгаллі, сидіти за одним столом з героями.
На зауваження: «це у «Патріотів», у нас трошки по іншому», Корчинський поправився: «у Валгаллі, по праву руку від Ісуса Христа, і це буде найкраще, що може з нами статися».
Арестович:
- Вторая фаза конфликта - он перейдет из парамилитарной в милитарную форму, когда армии будет дан приказ вас ловить. 50-80% действующих там погибнет, а может, и больше.
Хтось спитав, якими мають бути стосунки з українською армією? «Співпраця, - відповів Корчинський. - Ми маємо забирати у них зброю і боєприпаси, міняти на гражданку».
Лисиця
*******************************************************
МОМЕНТИ, НА ЯКИХ МЕНІ ХОТІЛОСЯ Б ЗУПИНИТИСЯ:
1. Сценарій. Викликає підозрілі асоціації зі сталінським планом війни. Там теж передбачалося, що ворог нападає першим, але бої чомусь ведуться виключно на його території. Тобто спочатку він нападає, а потім ми, без проміжної стадії, женемо його до Берліна.
2. Гастарбайтери. Підготовлені (українськими спецслужбами?) люди з російськими паспортами і європейською зовнішністю для терактів в Росії. (Якщо Коновалюк знову не знайде українських паспортів - ось і пояснення: а вони ж російські!).
3. Табори біженців. І Корчинський, і Арестович робили дуже великий акцент на таборах біженців. Навряд чи вони збираються працювати з біженцями в Карачаєво-Черкесії...
4. Кримські татари. Нібито Росія домовилась з ними про кримсько-татарську автономію у складі РФ. Це на правду не схоже (бо татарам це невигідно; якщо навіть підкупити їхніх лідерів, середня ланка вийде з підпорядкування), а схоже на спробу посварити українську владу і росіян Криму з кримськими татарами.
5. Комунікації. Знищити в разі війни комунікації, щоб запобігти ескалації конфлікту. Відрізати Крим таким чином можна скоріше від України.
6. Органи влади. Плануються напади на місцеві органи влади. Але, якщо анексія вже відбулася, керувати будуть не вони, а російські військові комендатури, проти яких силами маленького загону нічого не зробиш. Навіть якщо «прямої анексії» ще немає, а просто «морпєхі» взяли під захист сепаратистську районну раду - вже ти їй нічого не зробиш.
*********************************************************
Click to view(Відео з сайту "Братства", знімала lisitsia_ua)
********************************************
ВИСНОВКИ
1.Відсотків 80% сказаного - правда. Дуже професійно зроблена правда.
2. Да пробачать мене мої друзі з «Братства» - те, що все вищесказане планується робити тільки після анексії Криму, вважаю звичайнісіньким дісклеймером. Сама іноді такі пишу - а що робити, якщо пишеш під власним прізвищем і фейсом? :)
3. Припускаю, що до реальних терактів не дійде - вистачить брошури з переліком заправок.
4.Вважаю, що ні в «Братства» Корчинського, ні в «Патріота України», ні в усіх націоналістів разом узятих (навіть якщо всі вони об’єднаються, включно з «Просвітою» :), немає сил, щоб, наприклад, вимести росіян з Криму до або після початку ними війни, або хоча б регулярними терактами змусити їх зупинитися. Рядових виконавців переловлять, а на тих, кого вони встигнуть убити, Кремлю традиційно плювати.
Отже, все, що може по максимуму небагаточисельне угрупування навчених і відданих людей - це розв’язати конфлікт, а якщо він увійде у затяжну стадію - діяти у таборах біженців за прикладом Лівану.
5. Закономірне питання: для чого тоді особисто я вчуся стріляти?
Зараз ви будете топтати мене ногами, але я вважаю, що праве парамілітарне угрупування у державі може діяти:
- у мирний або порівняно мирний час - якщо влада українська, у якості таємного «карального меча» цієї влади. (На випадок, коли указ Президента саботується або коли справа настільки делікатна, що її не можна доручити армії чи міліції. Це всупереч демократичним нормам, але мені, як усі знають, на них начхати).
Якщо влада неукраїнська - готуватися і сприяти приходу української влади. Хоча тут дуже велика імовірність, що роздавлять, як Кучма УБК.
- у воєнний час - або у вигляді партизанського загону, координованого з центру, або, якщо «центру» вже немає, Президент і міністр оборони сидять у таборі тощо - от тоді вже як у Лівані. На власний страх і ризик.
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/107760.html
http://bilozerska.livejournal.com/107760.html?format=light