Навздогін "міфу про талант"

Aug 12, 2016 22:35

Не сказати б, що інформація, почута вчора, була мені досі невідомою, але... Але все ж, підштовхнула на деякі роздуми. Які принесли мені несподівані висновки.

Річ у тім, що я -- страшний заздрісник. З дитинства. Причому я ніколи не заздрила новим лялькам, сукенкам чи м'ячикам сусідських дівчаток. Ні. А от вигадливості в іграх з тими ж ляльками, граціозності і чарівності в сукенках, вправності і спритності з м'ячем -- ееех...

Тобто, зеленоокою потворою, за влучним висловом Шекспіра, мене робили виключно людські якості, якими я похвалитися не могла. І якщо у дитинстві можна вибачити невміння розрізняти вроджене і набуте, то при перетині майже чверті століття це скидається на відставання у соціальному розвитку. І з цим тре' щось робити.

Сьогодні, з-поміж іншого, я розмірковувала над тим, чОму я заздрила останні кілька років. А потім спитала себе, чи готова я витрачати 10000 годин, шукати менторів і вчителів для набуття і розвитку тих якостей, на які досі облизувалася. Здивовано для себе збагнула, що -- ні, не готова зовсім. Еге ж, щось не те.

Вирішила з'ясувати, а що в принципі може бути для мене настільки привабливим, ну, на крайняк, не надто обтяжливим, щоб без втрати цікавості, із зосередженістю маніяка витрачати на це цілих 10000 годин? Щоб переслідувати потенційних наставників і гуру й висотувати з них знання, наражаючись на мінуси в кармі? Щоб діставати ниттям своє оточення, вимагаючи від них підтримки і няньчання? (Люблю зловживати гіперболою, але не цього разу.)

Як не дивно, таких занять трохи та й нашкреблося. Але -- дивина! -- я ніколи не заздрила тим, хто досяг у них хоча б якоїсь майстерності. Відчувала, радше, якусь суміш захоплення/пошани/байдужості. Можливо, то було підсвідоме відчуття власних резервів? Хтозна.

Усе ж, ось мої зацікавлення, на які можна без жалю витратити уже згадане чарівне число 10000 (не гривень):

1. Вивчення мов. Англійська у першу чергу. Німецька. Польську трохи вчила у школі. Пробую на зуб білоруську -- цудо(у/в)на (ага, ось знайшла гордість сябрів - ў)! Сюди ж -- переклад. І з, і на.

2. Книги. Обожнюю їх. Часто на шкоду іншим справам. Треба якось це бібліопияцтво перетворити на помірне споживання - коротше, засвоїти культуру читання і споювати...ой, я мала на увазі, прищеплювати любов до книг іншим.

3. Урбаністика. Люблю, коли зрідка-таки вилізаю зі своєї нори, блукати містом і спостерігати за ним. Помічаю проблеми і гадаю, як можна їх позбутися, запам'ятовую незвичність і красу, щоб потім заманювати туди друзів і милуватися вже не наодинці.

4. Утвердження і популяризація україномовного культурного простору. Це стосується широких сфер: літератури, музики, кіно, блогосфери...

5. Освітні інновації. Не так навіть педагогіка, як дидактика -- як здобувають знання дорослі, і як можна оптимізувати ці процеси.

6. Сміттєпереробка. Моя воля -- кожен фантик з-під цукерки прямував би на утилізацію, а вушні палички окремо розділяли на пластик і вату (яка одразу ішла б у біовідходи). У своїх мріях про розпотрошення і сортування вмісту кожного мішка зі сміттям я часом перевершую фантазії десятка чикатил (кишки окремо, легені окремо). Ммм...

7. Написання сценаріїв. Особливо кіноадаптація художніх творів солов'їно-калинової. Щось та й пошкрябую у шуфлядку.

8. Копірайтинг. Суто через грошовитість і необтяжливість (хай навіть удавану) цього заняття.

9. Етнотуризм. Маю намір стоптати не одну пару шуз, вештаючись Ненькою. І фоткати. І записувати. І встрявати. Може, і вистачить амбіцій і здібностей на здобуття слави Хантера Томпсона, тільки з цицьками.

10. Чим же округлити... Ні, залишу-таки вільне місце на відкуп Невідомості. І так вистачить на цілий комплект життів середньостатистичного кота. А я ж Єнот.

Що ж, мені здається, я тепер знаю, чим зайняти себе найближчий десяток років. З перервою на сон, гульбан і видобуванння смаколиків з холодильника. А, треба ще розібратися з інструментами, строками та іншим супутнім манагементом.

Моцарта з мене не виліпили. Але обставини достатньо сприятливі, щоб я сама висікла з себе Сальєрі. Зі значно оптимістичнішим фіналом, звісно.

Які таланти у собі підозрювали? Заздрили проявам здібностей інших людей? Як діяли?

плани, самовикопування

Previous post Next post
Up