Сенека
Але, щоб закінчити листа,- ось тобі думка нинішнього дня, що припала мені до
вподоби. Взята й вона з чужих садочків. "Великим багатством є впорядкована згідно
з законом природи вбогість". А знаєш, які межі кладе нам той закон природи? Не
страждати від голоду, спраги та холоду. А щоб угамувати голод чи спрагу, не конче
оббивати високі пороги, терпіти похмуру пиху та образливу ввічливість, не треба ні
на морях шукати щастя, ані тягтися за військовими таборами. Те, чого жадає природа,
доступне, воно не потребує великої праці. Надмір вимагає поту. Заради нього
протираємо тогу, сивіємо під військовим наметом, причалюємо до чужих берегів. А тим
часом, що достатнє для життя,- те під рукою. Хто в злагоді з убогістю, той багатий.
Моральні листи до Луцілія