мені катастрофічно незрозуміле таке явище як публічне здійснення людьми нєких маніпуляцій інтимного характеру (поцілунки з язиком), або таких, що мають за мету самозанурення і прочу концентрацію (медитація, йога). все здається, що то показові викабелювання.
помніца, коли в старших класах я дуже взялася бігати ранками, а літом ще й купатися в тихому лісовому ставку, то й мені хотілося глядачів на таку мою ловкость і пружність. но навіть в тому віці я не мріяла вийти зранку на пляж, прошпацірувати повз поодиноких але вже наявних загоряючих, зняти труси і почати вітати сонце. дєрєвєнщіна, шо тут скажеш.