Так треба!
Блоґи та ЗМІ: конкуренція чи співробітництво?
Вплив блоґосфери на розвиток журналістики - питання, яке все частіше піднімається на сторінках ЗМІ та в дискусіях професійних спільнот. Дослідники вважають, що блоги створили феномен громадянської журналістики, який потрібно досліджувати і розвивати, бо це - нова журналістська якість за якою, можливо, майбутне. Так, будь-який блоґґер - «сам собі журналіст/репортер». А потенційна аудиторія такого журналіста, усі користувачі Інтернету.
У чому ж саме полягає вплив блоґосфери на розвиток сучасної професійно-традиційної журналістики? З’ясуймо це.
Позитивний вплив блоґосфери на розвиток традиційних ЗМІ
Хоч як це не дивно звучить, але блоґи можуть допомагати глобальній журналістській спільноті ставати міцнішою. Через блоґи можна знайти потрібні контакти; цікавих героїв майбутніх публікацій; можна проконсультуватися з колегами, спеціалістами, чи просто знайти роботу. Ось наприклад, у російськомовному Livejournal існує декілька тематичних спільнот, які об’єднують працівників ЗМІ. Найпопулярніша з них є спільнота Paparazzi. У деякому сенсі журналістський сегмент блоґосфери виконує функції «віртуальної спілки журналістів», чи «профспілки».
Блоґи також можуть зближувати журналістів з їх потенційними читачами. Кмітливий журналіст за допомогою тих же блоґів швиденько «прощупає» суспільну думку з будь-якого питання. Він відстежить реакції/відголоси на потрібні йому публікації, отримає репліки, які при нагоді використає у своїх безсмертних матеріалах. А відстежити - дуже просто. Існують спеціальні пошукові системи. Google і Яндекс (куди ж без них) ретельно і швидко шукають по блоґах. Дивно тільки те, що цим мало хто користується з професійних журналістів.
Блоґи позитивно впливають на оперативність ЗМІ: якщо блоґґер виявляється очевидцем події, то він встигає повідомити про неї в своєму блозі швидше, ніж журналісти дістануться до місця події. Як от у вересні 2001 року. Блоґґери вперше перетворилися на джерело інформації для «великих» ЗМІ. Нью-Йоркські автори Інтернет-щоденників вели репортаж з місця подій про теракт 11 вересня. Блоґґери публікували фотографії, описували події, свідками яких стали, розповіді очевидців, чутки та ін. Чи коли терористи захопили «Норд-Ост», багато користувачів Інтернету регулярно спостерігали за блоґами москвичів, які мешкали поруч або отримували оперативну інформацію з місця подій.
Приклади наведені вище по суті і є тим, що отримало назву «громадянська журналістика».
Всевидющі блоґґери виконують також функцію «суспільного контролю» за діяльністю ЗМІ: тепер пресі не так легко проігнорувати події, применшити чи прибільшити їх значимість - блоґґери моментально відмітять цей факт і презентують свою альтернативну версію того, що відбувається. Легендарними стали блоґи мешканців Багдада, писані під час американських бомбардувань. Люди писали про страх, біль і страждання - про те, чим вони жили і що їх по-справжньому хвилювало. «Це, здається, був єдиний спосіб глянути на цю війну зсередини - бо і в популярних репортажах CNN, і на істотно менш популярних сайтах іракських офіційних установ усе виглядало чомусь радикально інакшим» зазначає Лєшек Ольшанський, дослідник блоґів і Інтернет-журналістики.
Крім того читач блоґів обирає, що йому читати сам. Ніхто не може нав’язати йому ту чи іншу думку. Читач формує свою власну «оповістку дня» з множин авторських колонок - блоґів - яким він довіряє і які відповідають його інтересам.
Негативний вплив блоґосфери на розвиток традиційних ЗМІ
Але у розвитку блоґосфери є фактори, які не дозволяють розцінювати мережеві щоденники як журналістський продукт. І це ставить під сумнів позитивний вплив блоґосфери на сучасну журналістику. По-перше, дуже впадає в око те, що автори щоденників, ясна річ, не дотримуються тих вимог до текстів, що ставить професійна журналістика. Відносна свобода і неформальність дозволяє не тільки відмінити поняття «формату», але й ігнорувати такі закони журналістики, як перевірка інформації, посилання на джерело, висвітлення як мінімум двох точок зору тощо.
Нажаль, сьогодні блоґи все частіше використовуються для «зливу» неперевіреної інформації і деяких текстів, які не вкладаються ні в які професійні рамки. Крім того, завдяки блоґам, штатні журналісти отримали можливість швидко отримувати потрібну інформацію, не виходячи з редакції, і не зробивши жодного дзвінка. Це може призвести до того, що журналісти просто розучаться працювати з джерелами і добувати інформацію «ногами». Часто також журналісти використовують у своїх матеріалах ідеї, відомості та погляди, отримані ними у чужих блоґах, забуваючи поділитися гонораром:) і авторством. Тобто вони займаються плагіатом, який здається «несправжнім» завдяки недоказовості і знеособленості Інтернету. Та й достовірність інформації, яку через блоґи вкидають у медійний простір люди, що називають себе очевидцями подій, або, що претендують на поінформованість у якій-небудь сфері, - часто неможливо перевірити, тому блоґосфера нерідко виявляється джерелом різного характеру навмисних і ненавмисних провокацій.
На мою думку професійним журналістам треба на сто відсотків використовувати можливості які надає блоґосфера. Головне чинити в міру і обґрунтовано.
Вплив блоґосфери на розвиток журналістики - питання, яке все частіше піднімається на сторінках ЗМІ та в дискусіях професійних спільнот. Дослідники вважають, що блоги створили феномен громадянської журналістики, який потрібно досліджувати і розвивати, бо це - нова журналістська якість за якою, можливо, майбутне. Так, будь-який блоґґер - «сам собі журналіст/репортер». А потенційна аудиторія такого журналіста, усі користувачі Інтернету.
У чому ж саме полягає вплив блоґосфери на розвиток сучасної професійно-традиційної журналістики? З’ясуймо це.
Позитивний вплив блоґосфери на розвиток традиційних ЗМІ
Хоч як це не дивно звучить, але блоґи можуть допомагати глобальній журналістській спільноті ставати міцнішою. Через блоґи можна знайти потрібні контакти; цікавих героїв майбутніх публікацій; можна проконсультуватися з колегами, спеціалістами, чи просто знайти роботу. Ось наприклад, у російськомовному Livejournal існує декілька тематичних спільнот, які об’єднують працівників ЗМІ. Найпопулярніша з них є спільнота Paparazzi. У деякому сенсі журналістський сегмент блоґосфери виконує функції «віртуальної спілки журналістів», чи «профспілки».
Блоґи також можуть зближувати журналістів з їх потенційними читачами. Кмітливий журналіст за допомогою тих же блоґів швиденько «прощупає» суспільну думку з будь-якого питання. Він відстежить реакції/відголоси на потрібні йому публікації, отримає репліки, які при нагоді використає у своїх безсмертних матеріалах. А відстежити - дуже просто. Існують спеціальні пошукові системи. Google і Яндекс (куди ж без них) ретельно і швидко шукають по блоґах. Дивно тільки те, що цим мало хто користується з професійних журналістів.
Блоґи позитивно впливають на оперативність ЗМІ: якщо блоґґер виявляється очевидцем події, то він встигає повідомити про неї в своєму блозі швидше, ніж журналісти дістануться до місця події. Як от у вересні 2001 року. Блоґґери вперше перетворилися на джерело інформації для «великих» ЗМІ. Нью-Йоркські автори Інтернет-щоденників вели репортаж з місця подій про теракт 11 вересня. Блоґґери публікували фотографії, описували події, свідками яких стали, розповіді очевидців, чутки та ін. Чи коли терористи захопили «Норд-Ост», багато користувачів Інтернету регулярно спостерігали за блоґами москвичів, які мешкали поруч або отримували оперативну інформацію з місця подій.
Приклади наведені вище по суті і є тим, що отримало назву «громадянська журналістика».
Всевидющі блоґґери виконують також функцію «суспільного контролю» за діяльністю ЗМІ: тепер пресі не так легко проігнорувати події, применшити чи прибільшити їх значимість - блоґґери моментально відмітять цей факт і презентують свою альтернативну версію того, що відбувається. Легендарними стали блоґи мешканців Багдада, писані під час американських бомбардувань. Люди писали про страх, біль і страждання - про те, чим вони жили і що їх по-справжньому хвилювало. «Це, здається, був єдиний спосіб глянути на цю війну зсередини - бо і в популярних репортажах CNN, і на істотно менш популярних сайтах іракських офіційних установ усе виглядало чомусь радикально інакшим» зазначає Лєшек Ольшанський, дослідник блоґів і Інтернет-журналістики.
Крім того читач блоґів обирає, що йому читати сам. Ніхто не може нав’язати йому ту чи іншу думку. Читач формує свою власну «оповістку дня» з множин авторських колонок - блоґів - яким він довіряє і які відповідають його інтересам.
Негативний вплив блоґосфери на розвиток традиційних ЗМІ
Але у розвитку блоґосфери є фактори, які не дозволяють розцінювати мережеві щоденники як журналістський продукт. І це ставить під сумнів позитивний вплив блоґосфери на сучасну журналістику. По-перше, дуже впадає в око те, що автори щоденників, ясна річ, не дотримуються тих вимог до текстів, що ставить професійна журналістика. Відносна свобода і неформальність дозволяє не тільки відмінити поняття «формату», але й ігнорувати такі закони журналістики, як перевірка інформації, посилання на джерело, висвітлення як мінімум двох точок зору тощо.
Нажаль, сьогодні блоґи все частіше використовуються для «зливу» неперевіреної інформації і деяких текстів, які не вкладаються ні в які професійні рамки. Крім того, завдяки блоґам, штатні журналісти отримали можливість швидко отримувати потрібну інформацію, не виходячи з редакції, і не зробивши жодного дзвінка. Це може призвести до того, що журналісти просто розучаться працювати з джерелами і добувати інформацію «ногами». Часто також журналісти використовують у своїх матеріалах ідеї, відомості та погляди, отримані ними у чужих блоґах, забуваючи поділитися гонораром:) і авторством. Тобто вони займаються плагіатом, який здається «несправжнім» завдяки недоказовості і знеособленості Інтернету. Та й достовірність інформації, яку через блоґи вкидають у медійний простір люди, що називають себе очевидцями подій, або, що претендують на поінформованість у якій-небудь сфері, - часто неможливо перевірити, тому блоґосфера нерідко виявляється джерелом різного характеру навмисних і ненавмисних провокацій.
На мою думку професійним журналістам треба на сто відсотків використовувати можливості які надає блоґосфера. Головне чинити в міру і обґрунтовано.