- Одностайне -

[angelen]

У майбутнє легше зайти удвох, бо минуле - втомлене і сумне. Там, де небо падає від тривог, пам'ятай, пам'ятай, пам'ятай мене. Відчуваю час, як повільний спів, що якимось дивом тамує біль. Мені ніби не вистачає слів - вони десь на дні, серед темних хвиль. Цій воді не стати сухим вином, доки сонце в морі не спалахне. Свіжий вітер дихає у вікно - обійми, обійми, обійми мене. Ти така, як є, - ледве чутний сміх, хитрий погляд, виважена краса. І з тобою теплим буває сніг, і здаються звичними чудеса. Ти здолаєш тисячі заборон, я з простого знову зроблю складне...

Відшукали шлях у щасливий сон.
Поцілуй, поцілуй, поцілуй мене.