Aug 10, 2024 09:31
Долаю метри та кілограми, рахую гроші, втрачаю дні. Все небо - ніби розбита брама, а сонце сховане у мені. Важким дощем цокотять цикади, з-за рогу дивиться чорний кіт, і навіть Місяць не відшукати, бо всі планети зійшли з орбіт. Мої новини мовчать, мов скелі, мої нотатки втекли з тюрми. Знайшов струмок посеред пустелі. Залишив сумніви за дверми. І вже ніщо не введе в оману - у безконечність летить стріла. Мені здається, що ти, кохана, моєю ніби завжди була. Хай у роману нема фіналу і ненаписаний епілог, та навіть вічності буде мало, бо кожен подих - один на двох. Нас не розлучить ніяка сила - ці паралелі завжди прямі.
Твій голос - вітер в моїх вітрилах.
Твій дотик - зірка в моїй пітьмі.