- Непочуте -

[angelen]

Усе, що у мене є, вже давно твоє.
Небо без тебе сузір'я не впізнає,
Гори немовби притиснуті до землі.
Сни поодинці розбіглися взагалі.
Хвилі у морі штовхаються хтозна-як,
Місяць із тугою дивиться на маяк.
Вітер на площі шукає свої сліди,
Вузол із вулиць заплутався назавжди.

Усе, що у мене є, - оберемок слів.
Тисячу років я наче в тюрмі прожив.
Руки тремтять, коли поруч тебе нема,
Ніби навіки у гості прийшла зима.
Вкриті думки павутиною з помилок,
Кожен зі спогадів схований під замок,
Привид тривоги в минуле торує шлях.
Присмак надії сховався у дзеркалах.

Усе, що у мене є, я тобі віддав.
Ніби скарбницю на звалищі відшукав.
Більше нема непотрібних пересторог.
Крок у майбутнє лишився один на двох.
Мрію про те, щоб твій голос почути знов,
Хай подолає цю відстань твоя любов,
Променем сонечка лагідно обпече -
Ти зранку відчиниш двері.
Своїм ключем.