- Присвячене -

[angelen]

Захід сонця невчасно впаде і зупинить розмови.
В тиші зникнуть кигикання чайки та трель солов'я.
І крізь спалах нічного багаття почуєш, як знову
За собою в далекі краї кличе доля твоя.

Знову іклами рвати ланцюг і втікати з неволі,
Раз за разом думки відганяти, похмурі та злі.
Хай там як, в тебе є вірний кінь, капелюх і два "кольти",
І ще пара знайомих стремен на старому сідлі.

Повертайся назад, коли знайдеш стежину додому,
Твої спогади жодне прокляття вже не відбере.
Тільки раптом у серці спливуть почуття невідомі
І забуті часи увірвуться зі скрипом дверей.

Нескінченність незнаних доріг віщуватиме доля,
Не зважай на завади з її перекручених слів.
Хай врятують тебе вірний кінь, капелюх і два "кольти",
І ще пара знайомих стремен на старому сідлі.