Він міцно тримав її руку
Для мрії цього було досить
І в мріях без слів, без звуку
Вона розплітала коси
Як ніжно торкався губами
І світ зачиняли повіки
Можливо пірнула в оману
Хотіла впустити навіки
Віддати себе на поталу
Стікати холодним джерельцем
Як сніг навесні тихо тане
Під ритми жіночого серця
Впустити вогонь у тіло
Без слів, без зайвого звуку
Вона так багато хотіла
А він просто... тримав її руку.
Анатолій Хромов
Click to view