Свято Ліги Європи у Львові: Карпати - Борусія
У передчутті великого футболу Львів жив десь з тиждень, а саме від тоді як почали продавати квитки на матч Карпати - Борусія. Ажіотаж був шалений, про що красномовно свідчили величезні черги біля кас стадіону, останній раз такі черги були на весняний матч з Динамо, коли львівяни виграли 1-0. Те що стадіон заповниться вщерть не викликало сумніву, але що він вже буде майже повним за годину до матчу справді вразило. Адже як і в усій Україні, у Львові полюбляють приходити на футбол рівно із свистком арбітра, а той пізніше.
Взагалі тиждень перед матчем всі розмови при зустрічах із знайомими, на роботі чи на обіді так або інакше закінчувались обговоренням матчу з німцями. Перед поєдинком фанати пройшли маршем по центральних вуличках Львова, нагадуючи, тим хто ще міг про це не знати, що у Львів завітали матчі Ліги Європи. Звичайно не обійшлось без ексцесів, при зустрічі з фанатами Борусії, очевидці кажуть, що було як на війні: літали пляшки, вазони і вибухали петарди. Взагалі фанів Борусії прибуло в місто Лева багато і вдень вони заполонили в центрі всі кавярні та кафе, притому щиро дивуючись де фани Карпат. Але мабуть зустріч з учасниками фанатського маршу, а потім відвідини самого стадіону здивувало їх ще більше.
Назвати гру Карпати-Борусія драматичною було б мабуть занадто шаблонно, але інші слова важко підібрати. Ця гра принесла і розчарування, і надію на перемогу, й гордість за гравців Карпат, не зважаючи на поразку. Матч приніс багато голів, боротьби й напруження до останніх хвилин. Глядачі майже не замовкали, підганяючи свою команду вперед. Все разом це створило незабутню атмосферу, за яку так всі й люблять футбол. Ніколи не бачив, щоб після гри вболівальники ще довго не розходились із своїх місць й аплодували команді, яка програла. Це поразка, за яку не було соромно, хоч звісно відчуття втраченої перемоги засмутило гравців та й глядачів на трибунах. Програвати можна по-різному, якщо ти програєш у боротьбі тобі ніхто не має права дорікнути...
До зустрічі на Севільї, іспанським хлопцям у будь-якому випадку не буде легко!
Взагалі тиждень перед матчем всі розмови при зустрічах із знайомими, на роботі чи на обіді так або інакше закінчувались обговоренням матчу з німцями. Перед поєдинком фанати пройшли маршем по центральних вуличках Львова, нагадуючи, тим хто ще міг про це не знати, що у Львів завітали матчі Ліги Європи. Звичайно не обійшлось без ексцесів, при зустрічі з фанатами Борусії, очевидці кажуть, що було як на війні: літали пляшки, вазони і вибухали петарди. Взагалі фанів Борусії прибуло в місто Лева багато і вдень вони заполонили в центрі всі кавярні та кафе, притому щиро дивуючись де фани Карпат. Але мабуть зустріч з учасниками фанатського маршу, а потім відвідини самого стадіону здивувало їх ще більше.
Назвати гру Карпати-Борусія драматичною було б мабуть занадто шаблонно, але інші слова важко підібрати. Ця гра принесла і розчарування, і надію на перемогу, й гордість за гравців Карпат, не зважаючи на поразку. Матч приніс багато голів, боротьби й напруження до останніх хвилин. Глядачі майже не замовкали, підганяючи свою команду вперед. Все разом це створило незабутню атмосферу, за яку так всі й люблять футбол. Ніколи не бачив, щоб після гри вболівальники ще довго не розходились із своїх місць й аплодували команді, яка програла. Це поразка, за яку не було соромно, хоч звісно відчуття втраченої перемоги засмутило гравців та й глядачів на трибунах. Програвати можна по-різному, якщо ти програєш у боротьбі тобі ніхто не має права дорікнути...
До зустрічі на Севільї, іспанським хлопцям у будь-якому випадку не буде легко!