Море видко з приморського бульвару, зі сходів Потьомкіна, від Дюка, але як ми надумали спуститись ближче, то виявилось,що спускатися треба довгенбко й манівцями. Всі кращі пляжі - приватні, а спуски облюбували готелі, санаторії й кафе.....
але почну з початку...
спозаранку ми приїхали в на одеський вокзал.. аби звільнитися від зайвих речей вирішили відвідати моїх родичів, що якраз нещодавно знайшлися. Тож пішли шукати трамвайчик, аби доїхати. Я ж, навчена Львовом, що трамвайчики від вокзалу йдуть з одного місця, запитала у жіночки, з якого боку ходять трамваї, на що мені сказали: "Как прашиваєтє, так і отвечаю - там, там і там" і показує мені на три сторони світу)
Виявилось, що в Одессі трамваї обїзджають вокзал таки з трьох сторін)
це площа біля вокзалу, як на суботній ранок там було багато народу.
а таки я в Одесі) позаду театр Музкомедії.
Маленьке одеське подвір"ячко. Підніматися догори такими сходами, я скажу вам, стрьомно)
Ми ЇЇ знайшли!
я а фоні одеської ради(здається міської)
Я, Генадій.. і МОРЕЕЕЕЕ! синє море, до якого ми довго йшли)
Та-та-та-та-та....
От тільки біднесенькому крокодильчику пащеку скотчем замотали... ізверги!
МОрЕ! а таки море)
Нам запропонували купити.... пацана в коробці))
От-так підбігає дівчисько рочків так п"яти і каже: "Вам пацін в каробке є нужен? Купітє пацана в каробке!"
В Одесі процвітає торгівля дітьми)
і таки дощ!
а ще, як виявилось, ми потрапили якраз на день народження Одеси! Тож концерт теж зазнімкували)