Aug 25, 2009 15:10
Дорогі мої друзі!
Мабуть, мало хто з вас очікував почути від мене ті слова, які я вам сьогодні скажу. Але, нещастя, яке сталося у моїй родині, мусить мене написати це.
Щодня ми радуємося життю, працюємо, відпочиваємо, розважаємося, кохаємося, слухаємо музику, подорожуємо, просто живемо. І не думаємо, що будь-якій миті в житті ми зобов’язані Тому, Хто створив нас, Хто супроводжує нас усе наше життя, від Кого залежить наша доля… Я про Бога. Нажаль, більшість з нас згадує про нього, коли вже пізно. Або майже пізно…
А не треба чекати, коли буде пізно! Друзі, звертайтеся до Бога завжди: і коли вам гарно, і коли вам погано! Творіть добро завжди і ніколи не робіть зла нікому, навіть в думках! Бо за все приходиться платити. І дуже дорого…
Хто справді вірує, помоліться, будь ласка, за здоров’я моєї мами Наталії. Зараз тільки молитва і диво допоможе їй, більш нічого…
Звичайно, найближчим часом не зможу писати для вас розповіді про свої подорожі. Хоча так багато ще треба написати… Але, дасть Бог, життя повернеться і все буде добре, навіть краще, ніж було!