Я повернувся!
Вчора повернувся з більш ніж тритижневої мандрівки рідною Україною, під час якої подивився більш ніж 110 міст, містечок і сіл Західної України, та, навіть, трошки Південної.
Це була найбільш насичена моя подорож і, напевне, залишила найяскравіші враження. А по-іншому і не могло бути, бо наша країна - найкраща у світі!
Звичайно, обов’язково про все розповім по-порядку. Але не зараз, бо на черзі ще багато розповідей про Стамбул. Але, про деякі основні моменти напишу тут.
1. Черговий раз переконався, що найкраще місто в Україні - це ЧЕРНІВЦІ. І точка. Останній місяць мав можливість порівняти їх і зі Львовом, і Кам’янцем, і з Франківськом і іншими містами. Нічого краще Чернівців немає! Звичайно, це ніколи не зрозуміє той, хто там ні разу не був і не поглинався у місто з головою.
2. Немає кращого відпочинку, ніж у долині гірської річки, оточеної з усіх сторін гірськими хребтами. У місці, не найсвіжіше в Україні повітря, де не беруть мобільні оператори. Це місце - село Виженка в Буковинських Карпатах.
3. Немає кращого способу подорожі, ніж на власній автівці. І найкраща автівка - це Dacia Solenza. Сумніваюсь, що ще якась легковушка витримала б таку подорож. А моя Dacia дісталася навіть місць, які вважаються «жопою» Буковинських Карпат, дорогами, які не об означені на мапі, і сілами, які не мають транспортного сполучення з зовнішнім світом. Хоча було це не легко (відбитий глушитель, пробите колесо та вбиті задні амортизатори), але 6000 км по жахливим дорогам (або бездоріжжю) пройдено. Найстрашнішим і найскладнішим було подолання перевалу Джоголь та кількаразове перетинання річки Яловичора.
4. Моя нова любов - місто БЕРЕЖАНИ. В нього я насправді закохався не по-дитячому. На огляд цього маленького міста на Тернопіллі ми разом з
nick_collвитратили 6 годин! це стільки там цікавого! Не дарма я 2 роки мріяв туди потрапити. Не подумайте, що я розлюбив Кам’янець, чи Чортків, чи Бучач. Ні, я так само їх обожнюю. Просто до цього переліку додалися ще й Бережани.
5. Під час мандрівки кожного дня мені зустрічалася велика кількість цікавих людей, від яких я почув багато історій і легенд про Буковинський край. Ще пробав багато краєзнавчої літератури про Буковину і не тільки про неї. Найцікавіше - австрійський путівник Буковиною 1900 року із безліччю старих світлим міс і сіл краю.
6. А ще багато матеріалу про дерев’яні церкви чекає на Олену Крушинську. Церков дня неї (а заодно і для себе) назнімав кілька десятків. Відчуваю ту кількість роботи, яка не неї чекає :)
Чернівці. Місто, яке не можливо не любити:
Моя нова любов - Бережани:
Те, про що давно мріяв. Червоногруд:
Фестиваль «Полонинська ватра» в Путилі:
Буковинські дороги:
Форсуємо Яловичору:
На перевалі Джоголь:
Захід сонця на Бердянській косі:
