Бруніко - містечко в Південному Тіролі
Австрія ще не закінчилася, а Італія ще не розпочалася. Так можна сказати про регіон Південний Тіроль (італ. - Трентіно Альто-Адідже), кожне містечко якого має свою неповторну іграшковість. Важко сказати, яке з них найкраще: напівстоличні Тренто і Больцано, чи провінційні і мініатюрні Брессаноне і Віпітено. Сьогодні розповім про ще одне тірольське містечко Бруніко (нім. - Bruneck, італ. - Brunico), яке лежить серед Альп в мальовничій долині Пустерія.
Як дістатися до Бруніко
Регіон Південний Тіроль (Трентіно Альто-Адідже) - це ведмежий кут, де з транспортом не дуже. Тому для подорожей ним варто взяти на прокат авто в Мілані чи Венеції. Це в будь-якому разі буде дешевше, бо проїзд в Італії дуже дорогий навіть у порівнянні з сусідньою Австрією. Крім того, на авто ви зможете значно більше красот, яких тут вистачає. Якщо ви все ж таки вирішили дістатися в Бруніко громадським транспортом, то електричка з Fortezza до San Candido, що на кордоні з Австрією, їздить сюди лише двічі на день. До початкової її станції Fortezza треба їхати з Тренто або Больцано (у напрямку Бреннеро). Ще є автобус до Бруніко з Венеції (через Кортіну д’Ампеццо) та з Мюнхена (через Інсбрук).
Коротко про Бруніко і його історію
Бруніко лежить на висоті 835 м і є географічним і культурним центром долини Пустерія. Населення містечка складає близько 15 тис. мешканців, переважна більшість яких - німецькомовні. Місто заснував князь-єпископ Бруно фон Кірхберг у 1256 році. Від нього Бруніко і отримав свою назву. В місті народився видатний австрійський художник і скульптор Міхаель Пахер. Це курортне містечко сьогодні вдало поєднує в собі історичну і культурну спадщину з сучасним комфортом і чудовими умовами для відпочинку і лижного спорту.
Замок Бруніко
Перше, що кидається в очі при під’їзді до Бруніко - це величний замок на пагорбі над містом. Замок Бруніко збудував у 1251 році засновник міста Бруно фон Кірхберг. В замку неодноразово бували австрійські імператори. Серед них - Максиміліан І, діти імператора Фердинанда ІІ, Карл V та багато інших видатних постатей.
Майже постійно, аж до 50-х років ХХ століття, замок був резиденцією єпископів. Сьогодні в замку розташований філіал Гірського музею Райнхольда Месснера.
Вуличками міста
Старе місто в Бруніко - це середньовічні ворота та старовинні будинки, прикрашені чудовими фресками. Головна вулиця носить назву Via Centrale, або Stadtgasse.
Багато будинків тут зберегли свій середньовічний шарм. Їхні фасади розписані фресками, а деякі з них мають оригінальні зубчасті фронтони.
В кінці є палац великого дворянського роду Штенбарх (Sternbach), а поруч з нею красується барокова колона Пресвятої Діви Марії.
Середньовічні ворота Бруніко
Невелике старе місто Бруніко має 4 брами, через які у середні віки мешканці і гості потрапляти до міста.
La Porta delle Orsoline (ворота Урсулинок) прикрашені фресками Йоханесса Бруніко (1420 р.):
Посеред вулиці Via Centrale на перетині її з вулицею Via Floriani розташовані ворота La Porta Floriani (Флоріанскі ворота). Вони прикрашені панно із зображенням Святого Флоріана, герба міста і засновника Бруніко архієпископа Бруно. Панно виконав тірольський художних Рудольф Штольц.
Ворота La Porta Rienza розташовані біля мосту:
Східні ворота La Porta Ragen розташовані в місці, де вулиця Via Centrale переходить у вулицю Via Ragen di Sopra. Тут починається Верхнє місто, а дорога звідси веде до замку Бруніко.
Церкви Бруніко
В Бруніко можна побачити багато красивих церков як в бароковому, так і в готичному стилі. Головний храм міста - приходська церква Успіння Богородиці з найбільшим у Південному Тіролі органом. В XIII столітті на її місці стояла невелика каплиця, а у 1381 році була розширена і переосвячена на церкву.
Церква Святої Урсули монастиря урсулинок була зведена у готичному стилі на початку XV століття. В монастирі сьогодні розміщується Музей пожежних касок і археологічний музей.
Барокова церква Святої Катерини з’явилася у 1675 році. Її дзвіниця вважається одним з символів міста.
За межами міських воріт знаходиться ще одна дуже красива церква у стилі бароко - Spitalkirche, або Chiesa della Spirito, присвячена Святому Духу.
Інші цікавинки Бруніко
Міст через річку Пустерія:
Готель Корсо біля мосту:
За межами старого міста:
Вид на місто з замкового пагорбу:
Як дістатися до Бруніко
Регіон Південний Тіроль (Трентіно Альто-Адідже) - це ведмежий кут, де з транспортом не дуже. Тому для подорожей ним варто взяти на прокат авто в Мілані чи Венеції. Це в будь-якому разі буде дешевше, бо проїзд в Італії дуже дорогий навіть у порівнянні з сусідньою Австрією. Крім того, на авто ви зможете значно більше красот, яких тут вистачає. Якщо ви все ж таки вирішили дістатися в Бруніко громадським транспортом, то електричка з Fortezza до San Candido, що на кордоні з Австрією, їздить сюди лише двічі на день. До початкової її станції Fortezza треба їхати з Тренто або Больцано (у напрямку Бреннеро). Ще є автобус до Бруніко з Венеції (через Кортіну д’Ампеццо) та з Мюнхена (через Інсбрук).
Коротко про Бруніко і його історію
Бруніко лежить на висоті 835 м і є географічним і культурним центром долини Пустерія. Населення містечка складає близько 15 тис. мешканців, переважна більшість яких - німецькомовні. Місто заснував князь-єпископ Бруно фон Кірхберг у 1256 році. Від нього Бруніко і отримав свою назву. В місті народився видатний австрійський художник і скульптор Міхаель Пахер. Це курортне містечко сьогодні вдало поєднує в собі історичну і культурну спадщину з сучасним комфортом і чудовими умовами для відпочинку і лижного спорту.
Замок Бруніко
Перше, що кидається в очі при під’їзді до Бруніко - це величний замок на пагорбі над містом. Замок Бруніко збудував у 1251 році засновник міста Бруно фон Кірхберг. В замку неодноразово бували австрійські імператори. Серед них - Максиміліан І, діти імператора Фердинанда ІІ, Карл V та багато інших видатних постатей.
Майже постійно, аж до 50-х років ХХ століття, замок був резиденцією єпископів. Сьогодні в замку розташований філіал Гірського музею Райнхольда Месснера.
Вуличками міста
Старе місто в Бруніко - це середньовічні ворота та старовинні будинки, прикрашені чудовими фресками. Головна вулиця носить назву Via Centrale, або Stadtgasse.
Багато будинків тут зберегли свій середньовічний шарм. Їхні фасади розписані фресками, а деякі з них мають оригінальні зубчасті фронтони.
В кінці є палац великого дворянського роду Штенбарх (Sternbach), а поруч з нею красується барокова колона Пресвятої Діви Марії.
Середньовічні ворота Бруніко
Невелике старе місто Бруніко має 4 брами, через які у середні віки мешканці і гості потрапляти до міста.
La Porta delle Orsoline (ворота Урсулинок) прикрашені фресками Йоханесса Бруніко (1420 р.):
Посеред вулиці Via Centrale на перетині її з вулицею Via Floriani розташовані ворота La Porta Floriani (Флоріанскі ворота). Вони прикрашені панно із зображенням Святого Флоріана, герба міста і засновника Бруніко архієпископа Бруно. Панно виконав тірольський художних Рудольф Штольц.
Ворота La Porta Rienza розташовані біля мосту:
Східні ворота La Porta Ragen розташовані в місці, де вулиця Via Centrale переходить у вулицю Via Ragen di Sopra. Тут починається Верхнє місто, а дорога звідси веде до замку Бруніко.
Церкви Бруніко
В Бруніко можна побачити багато красивих церков як в бароковому, так і в готичному стилі. Головний храм міста - приходська церква Успіння Богородиці з найбільшим у Південному Тіролі органом. В XIII столітті на її місці стояла невелика каплиця, а у 1381 році була розширена і переосвячена на церкву.
Церква Святої Урсули монастиря урсулинок була зведена у готичному стилі на початку XV століття. В монастирі сьогодні розміщується Музей пожежних касок і археологічний музей.
Барокова церква Святої Катерини з’явилася у 1675 році. Її дзвіниця вважається одним з символів міста.
За межами міських воріт знаходиться ще одна дуже красива церква у стилі бароко - Spitalkirche, або Chiesa della Spirito, присвячена Святому Духу.
Інші цікавинки Бруніко
Міст через річку Пустерія:
Готель Корсо біля мосту:
За межами старого міста:
Вид на місто з замкового пагорбу:
