Чінотімба - зімбабвійське село
Нещодавно я розповідав про туристичне зімбабвійське місто Вікторія Фоллз, що знаходиться поруч із знаменитим водоспадом Вікторія. Ми перебували в Зімбабве досить обмежений час - всього два дні. Але за цей час ми хотіли побачити не лише туристичну сторону цієї країни, але подивитися, як живуть прості зімбабвійці. Ми подивилися по карті, де є найближче село. Виявилося, що зовсім близько, неподалік від залізничної станції Вікторія Фоллз. Назва поселення - Чінотімба.
Коли ми йшли в зімбабвійське село, ми очікували побачити щось надзвичайне, африканське, неземне. А виявилося, що все приблизно так, як і ми. Типові зімбабвійські подвір'я:
Зустрічаються дуже охайні садиби:
Подвір'я із туалетом на вулиці:
Так само, як і в нас, у дворах сушать білизну:
Сільські приватні житлові будинки:
Перед поїздкою я начитався різних жахів про Зімбабве. Що тут не люблять білих, що тут чи не апартеїд у відношенні до білої раси. Тому в село ми йшли в певною засторогою. ПО факту виявилося все з точністю до навпаки. Всі місцеві мешканці були з нами привітні, всі віталися на вулицях, а багато хто навіть запрошував нас до себе додому. Ми пару разів заходили.
Але особливо цікаво було спілкуватися з дітьми і фотографувати їх:
Сільська школа:
Щось на кшталт центральної вулиці з магазинами:
М'ясний магазин:
Місцева кнайпа:
Кав'ярня в традиційному стилі:
Є свій місцевий зімбабвійський Дубай:
Є і Міністерство транспорту:
Дороги, як правило, добрі:
Є і звичайні сільські дороги:
Зустрічається і трохи сміття:
Але в цілому скрізь досить охайно:
На вулицях часто трапляються бородавники. Без них Африка - не Африка.
Вид на каньйон Замбезі:
Коли ми йшли в зімбабвійське село, ми очікували побачити щось надзвичайне, африканське, неземне. А виявилося, що все приблизно так, як і ми. Типові зімбабвійські подвір'я:
Зустрічаються дуже охайні садиби:
Подвір'я із туалетом на вулиці:
Так само, як і в нас, у дворах сушать білизну:
Сільські приватні житлові будинки:
Перед поїздкою я начитався різних жахів про Зімбабве. Що тут не люблять білих, що тут чи не апартеїд у відношенні до білої раси. Тому в село ми йшли в певною засторогою. ПО факту виявилося все з точністю до навпаки. Всі місцеві мешканці були з нами привітні, всі віталися на вулицях, а багато хто навіть запрошував нас до себе додому. Ми пару разів заходили.
Але особливо цікаво було спілкуватися з дітьми і фотографувати їх:
Сільська школа:
Щось на кшталт центральної вулиці з магазинами:
М'ясний магазин:
Місцева кнайпа:
Кав'ярня в традиційному стилі:
Є свій місцевий зімбабвійський Дубай:
Є і Міністерство транспорту:
Дороги, як правило, добрі:
Є і звичайні сільські дороги:
Зустрічається і трохи сміття:
Але в цілому скрізь досить охайно:
На вулицях часто трапляються бородавники. Без них Африка - не Африка.
Вид на каньйон Замбезі:
