Кігалі-сіті
Столиця Руанди Кігалі вразила з перших секунд неймовірної охайністю і чистотою. Після кривавого геноциду в середині 90-х руандійці змогли об'єднатися і побудувати найрозвинутішу країну в Африці. Кігалі - не типова африканська столиця. Тут немає нескінченних автомобільних корок, бруду, стихійної торгівлі. Тут все підпорядковано чітким правилам. Сьогодні Руанда більше схожа на розвинуті європейські країни, ніж на своїх сусідок. На вулицях - ідеальна чистота, один за одним будуються сучасні офіс-центри, дороги, тротуари, вело доріжки, вулицями Кігалі їздять великі автобуси, європейські та китайські інвестори не бояться вкладати кошти в руандійську економіку.
Кігалі заснований в 1907 році як резиденція німецького колоніального уряду. До 1916 року місто перебувало під контролем Німецької імперії, з 1919 року - під мандатом Ліги Націй. З 1921 року контролювалося Бельгією в складі держави Руанда-Урунді. З 1962 року Кігалі - столиця незалежної Руанди.
З 1945 по 1991 рік чисельність населення Кігалі зросла з 6 тис. до 150 тис. жителів, а до 2006 року досягло мільйона чоловік. Під час подій 1994 року загинули десятки тисяч жителів міста, багато жителів бігли в сусідні країни. Місто було частково зруйновано і завалено трупами. З 1997 року Кігалі відновлюється.
Прилетіли в Кігалі в 6 ранку.
Отримали в аеропорту візу за 30 доларів та купили руандійську сім-карту.
В центр їхали на міському автобусі №104. В Кігалі автобуси великогабаритні, але незручні: немає куди подіти ноги. Вартість проїзду на наші гроші становить 15 гривень.
Маршрутка-матату:
Кігалі розкинувся на декількох пагорбах. Руанду називають "країною тисячі пагорбів".
На одному з пагорбів розташувався сучасний центр Кігалі:
Діловий центр Кігалі розбудовується шаленими темпами, в основному за кошти китайських інвесторів.
Торговий центр "M-Peace Plaza":
Bank of Kigali:
Міська рада:
Kigali City Tower - найвища будівля Кігалі. Комплекс має 20 поверхів, з них 4 займає торговий центр та блок автостоянок, інші поверхи займають офісні приміщення і житло. В будівлі розташовані супермаркет Накуматт, кав'ярня Bourbon і 4-екранний кінотеатр. Будували комплекс з 2006 по 2011 роки.
В Кігалі немає традиційних назв вулиць, із-за чого не завжди зручно орієнтуватися в місті. Так, наприклад, центральна площа міста з фонтаном, де на кільці сходяться 6 вулиць, називається KN 1 Roundabout:
KN 4 Avenue - одна з самих симпатичних вулиць центральної частини міста:
Офісні центри на KN 3 Rd:
Східна частина міста:
В східній частини Кігалі в бік міжнародного аеропорту розташований ще один столичний діловий район.
Тут є охайна площа з фонтаном, на як знаходиться готель Radisson:
Торговий центр "Kigali Heights":
Конференц-центр (Kigali Convention Centre) - сучасний і дуже імпозантна будівля:
Із заходом сонця Kigali Convention Centre стає справжньої прикрасою столиці:
Приклад оформлення тротуарів в Кігалі. І так майже по всьому місту. На вулицях - ідеальна чистота. Всі дороги в місті також ідеальні. Африка...
По ночах в Кігалі підсвічуються краї проїжджих частин:
Руандійки:
Місце, яке треба обов'язково відвідати в Кігалі - Музей геноциду. Руанда, як і Україна, пережила геноцид. Народність хуту після пропагандистської кампанії почала масово знищувати тутсі у 1994 році. За офіційною інформацією уряду Руанди, кількість загиблих склала 937 тисяч осіб. Міжнародна спільнота тривалий час заплющувала очі на ці жахіття. Втім нація після трагедії змогла об’єднатися й за 20 років стала однією з найзаможніших країн континенту.
На жаль, в музеї не можна фотографувати. Але від музею відкривається гарний вид на центральну частину міста:
панорама клікабельна!
Річка між двома пагорбами: у 1994 році вся ця долина була засипана вбитими за допомогою мачете тутсі:
Ще одне історичне місто, пов'язане з трагічними подіями геноциду 1994 році - табір "Кігалі" (Camp Kigali). Це - військова частина, де 7 квітня 1994 року (наступного дня після початку руандійського геноциду) загинули 10 бельгійських солдатів.
Кожна колона символізує розстріляного бельгійського солдата бойовіками хуту:
Картина, що символізує геноциди, в невеликому музеї в будівлі колишнього табору:
Прапори Бельгії і Руанди:
Обідали в кафе Chez Robert, де можна скуштувати національні страви Руанди.
Для вечері був вибраний ефіопський ресторан Habesha. Я давно мріяв скоштувати ефіопську кухню. Це був найсмачніша вечеря за весь час африканської подорожі!
Інтер'єр ефіопського ресторану:
Ночували в дешевій нічліжці Smart Inn Hotel. Скромно, але все необхідне для життя є. Кожне ліжко в африканських готелях обов'язково обладнано антимоскитною сіткою.
Французький сніданок біля Міжнародного аеропорту Кігалі:
З ранку змушені були покинути Руанду, щоб через декілька днів повернутися знову.
В наступній частині ми познайомимся з Ньямірамбо - мусульманським районом та нетрями Кігалі.
Кігалі заснований в 1907 році як резиденція німецького колоніального уряду. До 1916 року місто перебувало під контролем Німецької імперії, з 1919 року - під мандатом Ліги Націй. З 1921 року контролювалося Бельгією в складі держави Руанда-Урунді. З 1962 року Кігалі - столиця незалежної Руанди.
З 1945 по 1991 рік чисельність населення Кігалі зросла з 6 тис. до 150 тис. жителів, а до 2006 року досягло мільйона чоловік. Під час подій 1994 року загинули десятки тисяч жителів міста, багато жителів бігли в сусідні країни. Місто було частково зруйновано і завалено трупами. З 1997 року Кігалі відновлюється.
Прилетіли в Кігалі в 6 ранку.
Отримали в аеропорту візу за 30 доларів та купили руандійську сім-карту.
В центр їхали на міському автобусі №104. В Кігалі автобуси великогабаритні, але незручні: немає куди подіти ноги. Вартість проїзду на наші гроші становить 15 гривень.
Маршрутка-матату:
Кігалі розкинувся на декількох пагорбах. Руанду називають "країною тисячі пагорбів".
На одному з пагорбів розташувався сучасний центр Кігалі:
Діловий центр Кігалі розбудовується шаленими темпами, в основному за кошти китайських інвесторів.
Торговий центр "M-Peace Plaza":
Bank of Kigali:
Міська рада:
Kigali City Tower - найвища будівля Кігалі. Комплекс має 20 поверхів, з них 4 займає торговий центр та блок автостоянок, інші поверхи займають офісні приміщення і житло. В будівлі розташовані супермаркет Накуматт, кав'ярня Bourbon і 4-екранний кінотеатр. Будували комплекс з 2006 по 2011 роки.
В Кігалі немає традиційних назв вулиць, із-за чого не завжди зручно орієнтуватися в місті. Так, наприклад, центральна площа міста з фонтаном, де на кільці сходяться 6 вулиць, називається KN 1 Roundabout:
KN 4 Avenue - одна з самих симпатичних вулиць центральної частини міста:
Офісні центри на KN 3 Rd:
Східна частина міста:
В східній частини Кігалі в бік міжнародного аеропорту розташований ще один столичний діловий район.
Тут є охайна площа з фонтаном, на як знаходиться готель Radisson:
Торговий центр "Kigali Heights":
Конференц-центр (Kigali Convention Centre) - сучасний і дуже імпозантна будівля:
Із заходом сонця Kigali Convention Centre стає справжньої прикрасою столиці:
Приклад оформлення тротуарів в Кігалі. І так майже по всьому місту. На вулицях - ідеальна чистота. Всі дороги в місті також ідеальні. Африка...
По ночах в Кігалі підсвічуються краї проїжджих частин:
Руандійки:
Місце, яке треба обов'язково відвідати в Кігалі - Музей геноциду. Руанда, як і Україна, пережила геноцид. Народність хуту після пропагандистської кампанії почала масово знищувати тутсі у 1994 році. За офіційною інформацією уряду Руанди, кількість загиблих склала 937 тисяч осіб. Міжнародна спільнота тривалий час заплющувала очі на ці жахіття. Втім нація після трагедії змогла об’єднатися й за 20 років стала однією з найзаможніших країн континенту.
На жаль, в музеї не можна фотографувати. Але від музею відкривається гарний вид на центральну частину міста:
панорама клікабельна!
Річка між двома пагорбами: у 1994 році вся ця долина була засипана вбитими за допомогою мачете тутсі:
Ще одне історичне місто, пов'язане з трагічними подіями геноциду 1994 році - табір "Кігалі" (Camp Kigali). Це - військова частина, де 7 квітня 1994 року (наступного дня після початку руандійського геноциду) загинули 10 бельгійських солдатів.
Кожна колона символізує розстріляного бельгійського солдата бойовіками хуту:
Картина, що символізує геноциди, в невеликому музеї в будівлі колишнього табору:
Прапори Бельгії і Руанди:
Обідали в кафе Chez Robert, де можна скуштувати національні страви Руанди.
Для вечері був вибраний ефіопський ресторан Habesha. Я давно мріяв скоштувати ефіопську кухню. Це був найсмачніша вечеря за весь час африканської подорожі!
Інтер'єр ефіопського ресторану:
Ночували в дешевій нічліжці Smart Inn Hotel. Скромно, але все необхідне для життя є. Кожне ліжко в африканських готелях обов'язково обладнано антимоскитною сіткою.
Французький сніданок біля Міжнародного аеропорту Кігалі:
З ранку змушені були покинути Руанду, щоб через декілька днів повернутися знову.
В наступній частині ми познайомимся з Ньямірамбо - мусульманським районом та нетрями Кігалі.