Лонгомосо
Поселення Лонгомосо (Lengmoos - нім., Longomoso - італ.) розташовано високо в Альпах в 16 кілометрах на північний схід від Больцано. Біля села знаходиться унікальна пам'ятка природи - земляні стовпи Ренона, які являють собою гострі вертикальні колони з глини, часто з завершенням у вигляді кам'яного валуна. З Больцано до Лонгомосо веде дорога у вигляді дуже крутого серпантину: 16 кілометрів шляху займають близько години. Крім земляних стовпів з Лонгомосо можна побачити зубці Доломітових Альп.
Земляні стовпи Ренона утворилися в епоху льодовикового періоду шляхом розмиття нанесеного дощами і вітром ґрунту. Всього їх близько 150 штук, висота досягає 40 метрів. Історія земляних стовпів Ренона почалася більш 10000 років тому, коли товстий льодовиковий шар став танути, залишаючи відкладення валуна глини і принесені їм сюди уламкові породи. Потім свою роль зіграли дощі: розмиваючи податливу глину, вони тим самим формували природні колони з валунами на вершинах, які захищали їх від подальшої дощової ерозії. Серед знаменитих мандрівників, що побували тут, були Зигмунд Фрейд і Франц Кафка.
Дістатися сюди можна по залізниці, яка була побудована ще в 1907 році. Крім цього, в 1971 році спеціально для туристів була прокладена мощена дорога, ведуча навколо природної пам'ятки.
Дорога до земляних стовпів веде по краю ущелини. В добру погоду і у відповідний період часу звідси добре видно Доломітові Альпи, точніше їхній найзахідніший хребет - Шлерн. Мені не дуже пощастило, сонце світило в очі, тому гарних фото Доломітів не вийшло.
Зубці гірського масиву Шлерн:
Вдалині - зубці Доломітів:
Поселення Klobenstein (Collalbo), звідки починається стежка до земляних стовпів:
Село Лонгомосо:
Околиці Лонгомосо:
Земляні стовпи Ренона утворилися в епоху льодовикового періоду шляхом розмиття нанесеного дощами і вітром ґрунту. Всього їх близько 150 штук, висота досягає 40 метрів. Історія земляних стовпів Ренона почалася більш 10000 років тому, коли товстий льодовиковий шар став танути, залишаючи відкладення валуна глини і принесені їм сюди уламкові породи. Потім свою роль зіграли дощі: розмиваючи податливу глину, вони тим самим формували природні колони з валунами на вершинах, які захищали їх від подальшої дощової ерозії. Серед знаменитих мандрівників, що побували тут, були Зигмунд Фрейд і Франц Кафка.
Дістатися сюди можна по залізниці, яка була побудована ще в 1907 році. Крім цього, в 1971 році спеціально для туристів була прокладена мощена дорога, ведуча навколо природної пам'ятки.
Дорога до земляних стовпів веде по краю ущелини. В добру погоду і у відповідний період часу звідси добре видно Доломітові Альпи, точніше їхній найзахідніший хребет - Шлерн. Мені не дуже пощастило, сонце світило в очі, тому гарних фото Доломітів не вийшло.
Зубці гірського масиву Шлерн:
Вдалині - зубці Доломітів:
Поселення Klobenstein (Collalbo), звідки починається стежка до земляних стовпів:
Село Лонгомосо:
Околиці Лонгомосо:
