Тренто
Тренто (Trient - нім., Trento - італ.) - столиця особливого регіону Італії. Австрія тут ще не закінчилася, а Італія щойно розпочалася. Регіон, який німецькою називається Südtirol (Південний Тіроль), а італійською - Trentino-Alto Adige, перейшов до складу Італії лише після Першої світової війни. Тут дві офіційних мови - італійська і німецька. Якщо в Тренто і великих містах італійську ще можна почути на рівні з німецькою, то у глибинці майже всі спілкуються німецькою. Архітектура Тренто і Південного Тіроля також наполовину - італійська, наполовину - австрійська. Типово італійські собори і палаццо тут вдало поєднуються з австрійськими і південно-німецькими розписаними будиночками, типовими для альпійського регіону. В місті багато різноманітних пам'яток архітектури, включаючи замки, палаци, площі з різнокольоровими будинками і фонтанами. Це все дуже гармонійно доповнюють Альпи, серед яких в долині річки Адідже затиснутий Тренто.
Залізнична станція Тренто - відправна точка для подорожей Південним Тіролем і Доломітовими Альпами. Поїзди сюди ходять як з італійських Мілану і Венеції, так і з австрійського Інсбрука. Далі бажано подорожувати орендованою машиною. В Італії, де занадто дорогий громадський транспорт (а в Південному Тіролі ще й він не достатньо розвинутий), автівка дає економію в рази.
Прогулянку Тренто варто почати з Соборної площі (Domplatz - нім., Piazza Duomo - італ.).
Площа входить в число найкрасивіших італійських майданів. З часів середньовіччя площа з собором св. Віджиліо, палаццо Преторіо, оточена прикрашеними фресками будинками епохи Відродження, зі знаменитим фонтаном Нептуна в центрі служила місцем зустрічі городян.
Фонтан Нептуна був створений в 1767-1768 роках і являє собою типовий приклад символів і алегорій, характерних для періоду просвітництва.
Палаццо Преторіо, розташований на площі Дуомо між єпископським замком та міської вежею, був найпершою резиденцією князів-єпископів Тренто, залишаючись такою до середини XIII століття, поки не був побудований замок Буонконсільо. Навіть сьогодні, через віки, увінчаний масивними зубцями з тесаного каменю-вапняку, він продовжує висловлювати сувору середньовічну міць. У середньовіччя палац, разом з розташованими поруч собором і єпископським замком, служив символом державної влади.
До палацу Преторіо примикає міська вежа, побудована до 1000 року. Спочатку вона являла собою головну вежу палаццо, і була нижчою і масивної, в порівнянні із сучасною, висотою в 43 метри, добудованої протягом наступних століть. Зовні вежі знаходяться великий годинник, а всередині - дзвін, який в середні віки своїм дзвоном скликав народ для участі в публічних зборах, а також смертних стратах, які відбувалися на площі Дуомо.
В Тренто - багато будинків з розмальованими фасадами. На площі Дуомо вони також. Найбільше виділяється будинок з назвою Casa Cazuffi:
Ще один будинок з розписаним фасадом:
Інші будинки на площі Дуомо:
Південний бік площі Дуомо займає собор св. Віджиліо (або Дуомо). Дуомо, головний пам'ятник романо-готичного стилю регіону, присвячений святому Вігілію - покровителю міста. Будівництво собору було розпочато в 1130 році на місці, де раніше знаходилася базиліка святого, залишки якої видно і зараз в підземній крипті, а дзвін собор набув уже в XVI столітті. Тут знаходяться останки святого Вігілія і поховані більшість єпископів Тренто.
Спочатку собор мав вигляд римської базиліки розмірами 14х45 метрів, з апсидою, зверненої на схід. Єпископ Ульріх II (Uldarico II) (1022-1055) перебудував храм в романському стилі. При ньому будівля була значно розширено, в ньому з'явилися три нефа, апсиди яких були побудовані на фундаменті римської споруди.
Храм святого Вігілія є чудовим пам'ятником кам'яного зодчества. Тут простежуються відразу чотири стилі: романський, ренесанс, готика і бароко. З 1305 по 1307 роки Еджіліо та Кампіоне (Egilio da Campione) керував усіма роботами і добудував південну частину храму з дзвіницею.
З 1321 роки син Еджіліо, Боніно та Кампіоне, закінчив будівництво в готичному стилі. У 1628 році під керівництвом Джузеппе Альберті (Giuseppe Alberti) була прибудована каплиця розп'яття на Хресті в стилі бароко.
Вікно-роза:
Вхідні портали:
Барабан купола:
Апсида:
Дзвіниця з бароковим завершенням:
Від площі Дуомо на північ прямує вулиця Via Rodolfo Belenzani:
Тут є декілька неймовірно гарних розмальованих палаццо.
Palazzo Geremia:
Palazzo Alberti Colico:
Via Rodolfo Belenzani завершується церквою Chiesa di San Francesco Saverio:
Від церкви вулиця Via Giannantonio Manci приведе до замку.
Замок Буонконсільо (Castello del Buonconsiglio) панує над містом, він був резиденцією правлячого єпископа Тренто з 1255 року і до кінця XVIII століття.
Вражаюча будівля безперервно будувалася і добудовувалася починаючи з XIII століття, а тому представляє з себе комплекс будівель різних епох, оточених високими стінами з підйомним мостом біля входу.
Стара фортеця (Castelvecchio) з її масивної вежею циліндричної форми - найстаріша будівля комплексу, зведена на початку XIII століття, як військова цитадель.
Парадний палац (Magno Palazzo) в стилі італійського Відродження був доданий до комплексу замку Буонконсільо в XVI столітті за бажанням князя-єпископа і кардинала Бернардо Клес.
Замок доповнений трьома вежами: круглої в плані Torre d'Augusto, Соколової вежею (Torre del falco) і Орлиної вежею (Torre Aquila), всередині якої містяться унікальні фрески пізнього середньовіччя.
Замок з різних ракурсів:
Панорами Тренто і Альп з замкового пагорбу:
Спустимося з замку і ще трохи прогуляємося містом.
Torre Verde (Зелена вежа) - залишок міських укріплень:
Вулиця Via del Suffragio - одна з найгарніших в Тренто:
Готична церква Chiesa di S. Maria De atrentogio:
Церква епохи ренесансу Санта Марія Маджоре (1520-1524), розташована на однойменній площі, характеризується поєднанням двох стилів - ломбардного і епохи відродження, утворюючи так званий клезіанскій стиль - по імені князя-єпископа Бернардо Клезіо, людини високої культури, який замовив будівництво церкви в 1520 році. Архітектор Антоніо медаль побажав побудувати її з білого і червоного каменю. Церква виділяється гарним порталом і чудовою дзвіницею з багатогранним куполом - найвищим в місті.
Міська брама св. Маргарети:
Вулиця Via Camillo Benso Cavour та башта Torre della Tromba:
Башта Torre Vanga:
Пагорб Doss Trento:
Залізнична станція Тренто - відправна точка для подорожей Південним Тіролем і Доломітовими Альпами. Поїзди сюди ходять як з італійських Мілану і Венеції, так і з австрійського Інсбрука. Далі бажано подорожувати орендованою машиною. В Італії, де занадто дорогий громадський транспорт (а в Південному Тіролі ще й він не достатньо розвинутий), автівка дає економію в рази.
Прогулянку Тренто варто почати з Соборної площі (Domplatz - нім., Piazza Duomo - італ.).
Площа входить в число найкрасивіших італійських майданів. З часів середньовіччя площа з собором св. Віджиліо, палаццо Преторіо, оточена прикрашеними фресками будинками епохи Відродження, зі знаменитим фонтаном Нептуна в центрі служила місцем зустрічі городян.
Фонтан Нептуна був створений в 1767-1768 роках і являє собою типовий приклад символів і алегорій, характерних для періоду просвітництва.
Палаццо Преторіо, розташований на площі Дуомо між єпископським замком та міської вежею, був найпершою резиденцією князів-єпископів Тренто, залишаючись такою до середини XIII століття, поки не був побудований замок Буонконсільо. Навіть сьогодні, через віки, увінчаний масивними зубцями з тесаного каменю-вапняку, він продовжує висловлювати сувору середньовічну міць. У середньовіччя палац, разом з розташованими поруч собором і єпископським замком, служив символом державної влади.
До палацу Преторіо примикає міська вежа, побудована до 1000 року. Спочатку вона являла собою головну вежу палаццо, і була нижчою і масивної, в порівнянні із сучасною, висотою в 43 метри, добудованої протягом наступних століть. Зовні вежі знаходяться великий годинник, а всередині - дзвін, який в середні віки своїм дзвоном скликав народ для участі в публічних зборах, а також смертних стратах, які відбувалися на площі Дуомо.
В Тренто - багато будинків з розмальованими фасадами. На площі Дуомо вони також. Найбільше виділяється будинок з назвою Casa Cazuffi:
Ще один будинок з розписаним фасадом:
Інші будинки на площі Дуомо:
Південний бік площі Дуомо займає собор св. Віджиліо (або Дуомо). Дуомо, головний пам'ятник романо-готичного стилю регіону, присвячений святому Вігілію - покровителю міста. Будівництво собору було розпочато в 1130 році на місці, де раніше знаходилася базиліка святого, залишки якої видно і зараз в підземній крипті, а дзвін собор набув уже в XVI столітті. Тут знаходяться останки святого Вігілія і поховані більшість єпископів Тренто.
Спочатку собор мав вигляд римської базиліки розмірами 14х45 метрів, з апсидою, зверненої на схід. Єпископ Ульріх II (Uldarico II) (1022-1055) перебудував храм в романському стилі. При ньому будівля була значно розширено, в ньому з'явилися три нефа, апсиди яких були побудовані на фундаменті римської споруди.
Храм святого Вігілія є чудовим пам'ятником кам'яного зодчества. Тут простежуються відразу чотири стилі: романський, ренесанс, готика і бароко. З 1305 по 1307 роки Еджіліо та Кампіоне (Egilio da Campione) керував усіма роботами і добудував південну частину храму з дзвіницею.
З 1321 роки син Еджіліо, Боніно та Кампіоне, закінчив будівництво в готичному стилі. У 1628 році під керівництвом Джузеппе Альберті (Giuseppe Alberti) була прибудована каплиця розп'яття на Хресті в стилі бароко.
Вікно-роза:
Вхідні портали:
Барабан купола:
Апсида:
Дзвіниця з бароковим завершенням:
Від площі Дуомо на північ прямує вулиця Via Rodolfo Belenzani:
Тут є декілька неймовірно гарних розмальованих палаццо.
Palazzo Geremia:
Palazzo Alberti Colico:
Via Rodolfo Belenzani завершується церквою Chiesa di San Francesco Saverio:
Від церкви вулиця Via Giannantonio Manci приведе до замку.
Замок Буонконсільо (Castello del Buonconsiglio) панує над містом, він був резиденцією правлячого єпископа Тренто з 1255 року і до кінця XVIII століття.
Вражаюча будівля безперервно будувалася і добудовувалася починаючи з XIII століття, а тому представляє з себе комплекс будівель різних епох, оточених високими стінами з підйомним мостом біля входу.
Стара фортеця (Castelvecchio) з її масивної вежею циліндричної форми - найстаріша будівля комплексу, зведена на початку XIII століття, як військова цитадель.
Парадний палац (Magno Palazzo) в стилі італійського Відродження був доданий до комплексу замку Буонконсільо в XVI столітті за бажанням князя-єпископа і кардинала Бернардо Клес.
Замок доповнений трьома вежами: круглої в плані Torre d'Augusto, Соколової вежею (Torre del falco) і Орлиної вежею (Torre Aquila), всередині якої містяться унікальні фрески пізнього середньовіччя.
Замок з різних ракурсів:
Панорами Тренто і Альп з замкового пагорбу:
Спустимося з замку і ще трохи прогуляємося містом.
Torre Verde (Зелена вежа) - залишок міських укріплень:
Вулиця Via del Suffragio - одна з найгарніших в Тренто:
Готична церква Chiesa di S. Maria De atrentogio:
Церква епохи ренесансу Санта Марія Маджоре (1520-1524), розташована на однойменній площі, характеризується поєднанням двох стилів - ломбардного і епохи відродження, утворюючи так званий клезіанскій стиль - по імені князя-єпископа Бернардо Клезіо, людини високої культури, який замовив будівництво церкви в 1520 році. Архітектор Антоніо медаль побажав побудувати її з білого і червоного каменю. Церква виділяється гарним порталом і чудовою дзвіницею з багатогранним куполом - найвищим в місті.
Міська брама св. Маргарети:
Вулиця Via Camillo Benso Cavour та башта Torre della Tromba:
Башта Torre Vanga:
Пагорб Doss Trento:
