Тангермюнде
Тангермюнде - загадкове північне німецьке місто, випадково відшукане мною під час підготовки двотижневої подорожі Німеччиною. Нетипове для землі Саксонія-Анхальт і взагалі центральної частини країни місто - це поєднання цегляної північної готики, більш типової для польського Помор'я і Прибалтики, і типово німецьких фахверків. А сам Тангермюнде більше нагадує північно-польські Гданськ, Мальборк і Квідзин, ніж Німеччину. Місто з червоної цегли, оточене середньовічним муром з баштами і замком, розташувалося на лівому березі Ельби. В Тангермюнде не те, що жодного туриста немає - тут навіть люди геть відсутні на вулицях. Добиратися сюди теж непросто: з туристичних центрів Саксонії-Анхальт (зокрема, Вернігероде) прямого транспорту нема, треба робити дві пересадки - в Магдебурзі і в Штендалі. Але відвідавши Тангермюнде, ви зрозумієте, що опинилися у справжній цегляно-готичній казці.
З заходу вхід до старого міста відкривають Новоміські ворота (Neustädter Tor), збудовані в стилі північної цегляної готики:
Щойно занурившись в атмосферу північної готики, відразу ж опиняєшся в царстві фахверху:
До головної площі міста, де розташувалася ратуша, веде вулиця Lange Strasse, забудована, переважно, фахверковими будинками:
Ратуша в Тангермюнде - одна з найкрасивіших споруд, побудованих в готичному стилі. Вона прикрашає не лише місто, але і усю північну Німеччину. Відомий архітектор ХV століття Hinrich Brunswick створив своє велике творіння в 1430 році. Міська ратуша була будівлею, яка використовувалася переважно як бальний зал.
Міська ратуша оформлена прекрасними орнаментами, що гармонійно поєднуються з червоною цеглиною і величезними напівкруглими вікнами. Вхід у будівлю розділяють невеликі колони, які, до того ж, виконують роль підтримки важких стін. Вони розташувалися по усьому периметру будинку.
Ратуша піднімається вгору на три поверхи, але із-за високих кімнат створюється відчуття, що вона набагато вища. На даху з північного боку ратуша прикрашена казково красивими і дуже оригінальними вежами. Вони виконані у формі зубців, які збільшуються від краю до центру. Таким чином, вийшло створити справжню королівську корону на даху ратуші.
Зараз деякі приміщення ратуші використовуються як міська рада. Також на першому поверсі і в підвалі відкритий музей. А зовсім нещодавно в танцювальному залі почали проводити церемонії одруження.
Далі на схід від ратуші вулиця Lange Strasse приведе до церкви св. Стефана:
Церква св. Стефана є типовою для Північної Європи - висока споруда в стилі червоної цегляної готики. Збудований храм у 14 столітті.
З боку Ельби до міста ведуть Ельбські ворота (Elbtor). До 19 століття це був єдиний вхід до міста:
Інші башти міської стіни:
Найкращий вид на Тангермюнде відкривається з коси на річці Ельба:
Замок Тангермюнде, що знаходиться на березі Ельби, був заснований близько 925 року маркграфом з роду Асканіїв з метою здійснення прикордонного контролю в місці злиття річки Тангер з Ельбою, на межі із слов'янськими землями. Перша письмова згадка про фортецю знайдена в літописі єпископа Титмара Мерзебурзького за 1009 рік. У X - XI повіках фортеця була імперською резиденцією, де зупинялися імператори Священної Римської імперії. Тут же стягувався митний збір за перетин Ельби.
У XIII столітті під стінами фортеці виникло місто Тангермюнде. У 1370-х роках імператор Карл IV оголосив фортецю своєю другою резиденцією. Розраховуючи зробити Тангермюнде столицею центральних провінцій Німеччини, він значно зміцнив і розширив фортецю і заснував в ній каплицю. Проте плани Карла IV не були підтримані його наступниками, в результаті фортеця стала адміністративним центром Альтмарка і Прігніця. До 1488 року курфюрсти Бранденбурга мали тут свою резиденцію, проте вона не користувалася популярністю і поступово приходила в запустіння. У 1640 році в ході Тридцятирічної війни фортеця була спалена шведськими військами.
Лише на початку XX століття була зроблена історична реконструкція пам'ятника. Нині збережена частина стін фортеці з вежами, ворота, фортечний рів, центральна житлова вежа і донжон. У будівлі, побудованій на фундаменті головного укріплення, зараз розташований готель "Schlosshotel Tangermünde", двір фортеці служить терасою готелю.
Готична каплиця св. Єлізавети, 1617 р:
І на останок, невелика прогулянка фахверковими вулочками міста:
З заходу вхід до старого міста відкривають Новоміські ворота (Neustädter Tor), збудовані в стилі північної цегляної готики:
Щойно занурившись в атмосферу північної готики, відразу ж опиняєшся в царстві фахверху:
До головної площі міста, де розташувалася ратуша, веде вулиця Lange Strasse, забудована, переважно, фахверковими будинками:
Ратуша в Тангермюнде - одна з найкрасивіших споруд, побудованих в готичному стилі. Вона прикрашає не лише місто, але і усю північну Німеччину. Відомий архітектор ХV століття Hinrich Brunswick створив своє велике творіння в 1430 році. Міська ратуша була будівлею, яка використовувалася переважно як бальний зал.
Міська ратуша оформлена прекрасними орнаментами, що гармонійно поєднуються з червоною цеглиною і величезними напівкруглими вікнами. Вхід у будівлю розділяють невеликі колони, які, до того ж, виконують роль підтримки важких стін. Вони розташувалися по усьому периметру будинку.
Ратуша піднімається вгору на три поверхи, але із-за високих кімнат створюється відчуття, що вона набагато вища. На даху з північного боку ратуша прикрашена казково красивими і дуже оригінальними вежами. Вони виконані у формі зубців, які збільшуються від краю до центру. Таким чином, вийшло створити справжню королівську корону на даху ратуші.
Зараз деякі приміщення ратуші використовуються як міська рада. Також на першому поверсі і в підвалі відкритий музей. А зовсім нещодавно в танцювальному залі почали проводити церемонії одруження.
Далі на схід від ратуші вулиця Lange Strasse приведе до церкви св. Стефана:
Церква св. Стефана є типовою для Північної Європи - висока споруда в стилі червоної цегляної готики. Збудований храм у 14 столітті.
З боку Ельби до міста ведуть Ельбські ворота (Elbtor). До 19 століття це був єдиний вхід до міста:
Інші башти міської стіни:
Найкращий вид на Тангермюнде відкривається з коси на річці Ельба:
Замок Тангермюнде, що знаходиться на березі Ельби, був заснований близько 925 року маркграфом з роду Асканіїв з метою здійснення прикордонного контролю в місці злиття річки Тангер з Ельбою, на межі із слов'янськими землями. Перша письмова згадка про фортецю знайдена в літописі єпископа Титмара Мерзебурзького за 1009 рік. У X - XI повіках фортеця була імперською резиденцією, де зупинялися імператори Священної Римської імперії. Тут же стягувався митний збір за перетин Ельби.
У XIII столітті під стінами фортеці виникло місто Тангермюнде. У 1370-х роках імператор Карл IV оголосив фортецю своєю другою резиденцією. Розраховуючи зробити Тангермюнде столицею центральних провінцій Німеччини, він значно зміцнив і розширив фортецю і заснував в ній каплицю. Проте плани Карла IV не були підтримані його наступниками, в результаті фортеця стала адміністративним центром Альтмарка і Прігніця. До 1488 року курфюрсти Бранденбурга мали тут свою резиденцію, проте вона не користувалася популярністю і поступово приходила в запустіння. У 1640 році в ході Тридцятирічної війни фортеця була спалена шведськими військами.
Лише на початку XX століття була зроблена історична реконструкція пам'ятника. Нині збережена частина стін фортеці з вежами, ворота, фортечний рів, центральна житлова вежа і донжон. У будівлі, побудованій на фундаменті головного укріплення, зараз розташований готель "Schlosshotel Tangermünde", двір фортеці служить терасою готелю.
Готична каплиця св. Єлізавети, 1617 р:
І на останок, невелика прогулянка фахверковими вулочками міста: